Взяття Азова - дорога до російського Криму

Російські війська  29 липня 1696 року взяли турецьку фортецю Азов. Це стало першою великою перемогою Росії над Османською імперією та заклало основу для оволодіння Кримом.

Військова кампанія

В кінці 1695 року в ході російсько-турецької війни (1686-1700) почалася підготовка російської армії до другого Азовського походу. До весни 1696 року було закінчено будівництво флоту. З Голландії в розібраному вигляді привезли 32-веслову галеру - дерев'яне гребне судно. За її зразком в підмосковному селі Преображенське кращі ремісники виготовили деталі ще 22 галер. Деталі галер переправили до Воронежа та зібрали перші вітчизняні 22 військових судна. Крім галер були побудовані й два корабля: «Апостол Павло» і «Апостол Петро». Кожен з цих кораблів був озброєний 36 гарматами. Таким чином, до весни 1696 року у Росії було близько 30 військових судів.

На початок червня 1696 російський флот під командуванням Франца Лефорта вийшов в море та блокував Азов. Незабаром проти гирла Дону з'явився турецький флот. Однак, втративши 2 корабля, османи пішли в море. 27 липня, після бомбардування з суші та моря, настав вирішальний момент облоги міста. Запорізькі козаки на чолі з гетьманом Іваном Мазепою та донські козаки під командуванням отамана Фрола Мінаєва почали приступ. Після шестигодинного бою козакам вдалося захопити зовнішній фортечний вал.

Морська держава

29 липня 1696 Азов капітулював. У договорі про капітуляцію було наказано: «Турецькому гарнізону йти з дружинами та дітьми на барці (річкових плоскодонних гребних суднах) до морського гирла, пожитків стільки взяти з собою, скільки хто підніме, а все інше разом з військовою скарбницею залишити в фортеці».

Взяття Азова стало першою великою перемогою Росії над Османською імперією та початком перетворення Росії в морську державу. Вперше вітчизняний військовий флот діяв з військами сухопутної армії.

На честь цієї події була випущена медаль із зображенням Петра і написом: «Блискавками і водами переможець», а воєвода Олексій Шеїн першим в Росії отримав чин генералісимуса. З метою закріплення російських позицій на Азовському морі була споруджена фортеця Таганрог.

Майбутні завдання

Успішне завершення Азовських походів відкрило Росії вихід до Азовськго та Чорного моря, зміцнило безпеку південних кордонів країни (за Константинопольським мирним договором 1700 року ліквідовувалися турецькі фортеці в Придністров'ї), підвищило міжнародний престиж Російської держави, наголошується в БРЕ. Крім того, перемога забезпечила нейтралітет Туреччини напередодні Північної війни. Військовий досвід Азовських походів був використаний Петром I при проведенні військових реформ і реорганізації збройних сил Росії в першій чверті XVIII століття. Азовські походи показали зрослу роль флоту у війні, високі бойові якості полків регулярної армії, сприяли формуванню постійної армії в Росії.

Однак це був лише початок славних російських перемог в Причорномор'ї. Азовське море - внутрішнє та замкнене Керченською протокою, а в Керчі проживали кримські татари - головні союзники турків. За Керчю же знаходилося інше внутрішнє море - Чорне, замкнене протокою Босфор, де розташовувалася головна турецька твердиня - Стамбул. Ці перемоги Росії тільки належало одержати.