Богдан Ступка - син України та добрий друг Росії

Фото з архіву Київського драматичного театру імені Івана Франка
На фото Богдан Ступка

У цей день, 22 липня 2012 року, на 71-му році життя помер Народний артист України Богдан Ступка. Богдан Сильвестрович був видатним актором, який зіграв чимало знакових ролей вітчизняного театру та кінематографу. Ступка залишався великою людиною не тільки на сцені та екрані, але за їх межами - артист був справжнім символом дружби між країнами та народами Росії та України.

Ранні роки та становлення

Богдан Ступка народився 27 серпня 1941 року в невеликому селищі Куликов у Львівській області. Богдан Сильвестрович з малих років виховувався в любові до мистецтва: його батько Сильвестр Дмитрович Ступка служив співаком в хорі Львівського оперного театру, тому вже в дитинстві у Богдана Ступки формувався естетичний смак. Коли Ступка виріс, він подавав документи до Львівського політехнічного інституту, проте спроба не закінчилася успіхом. Як виявилося, цей провал став початком шляху до вершин. Після невдачі під час вступної кампанії, Богдан Сильвестрович потрапив до студії Львівського українського драматичного театра ім. Марії Заньковецької, де отримав перші академічні знання з акторської майстерності.

Пізніше, Богдан Ступка служив у Київському драматичному театрі ім. Івана Франка, став членом Європейської кіноакадемії, отримав всенародну любов і престижні нагороди театру та кінематографу. Про талант Ступки говорили не тільки вітчизняні кінематографісти. Наприклад, ось, що сказав про акторську гру Богдана Ступки режисер зі світовим ім'ям Акіро Куросава:

«Фільм, де грає такий актор, не може виїхати без «золота». Цей артист зможе зіграти і короля, і блазня, а режисери самі шукатимуть з ним зустрічі».

За дружбу Росії та України

Незважаючи на стереотип про людей, що живуть на Західній Україні, Богдан Ступка ніколи не був прихильником націоналізму. Богдан Сильвестрович дуже часто виступав за дружбу між російським і українським народами. Під час перебування в націоналістично-налаштованому парламенті колишнього Президента України Віктора Ющенка, Ступка залишався вірним собі та своїм принципам і ніколи слова поганого не сказав про Росію. Сам Богдан Сильвестрович говорив такі слова про відносини між Росією і Україною:

«Я знаю тільки одне: моє ставлення до Росії і росіянам ніколи не змінювалося ... Я про себе можу сказати. Решта запитайте у президентів, прем'єр-міністрів. Вони ж там для чогось сидять, і по багато років ... Я думаю, між людьми нашими як і раніше нормальні відносини - дружба, повага, братська любов».

Богдан Ступка часто знімався в російських картинах. У фільмі «Заєць над безоднею» Ступка втілив в життя образ колишнього генерального секретаря ЦК КПРС СРСР Леоніда Брежнєва - в цьому кіно Брежнєв постає доброю і мудрою людиною. Зараз складно уявити українського артиста, який виконав би таку роль. Також Ступка зіграв роль Тараса Бульби - героя письменника Миколи Васильовича Гоголя, який також виступав за дружбу між росіянами і українцями. У 2001 році президент Росії Володимир Путін нагородив Богдана Ступку орденом Дружби за великий внесок в розвиток театрального мистецтва та зміцнення російсько-українських культурних зв'язків.

Богдан Ступка в Криму

Чималий внесок Богдан Сильвестрович зробив в культурне життя Кримського півострова. Ступка був регулярним гостем півострова, насолоджувався його чарівною природою та найчистішим морем. За ініціативою Богдана Ступки в Севастополі провели перший в історії міжнародний фестиваль російсько-українського кіно «Острів Крим». Сам Богдан Сильвестрович став президентом фестивалю. Символічно, що актор, який уособлює дружбу між двома братніми народами, працював на користь регіону, який також є символом дружби між росіянами та українцями. Щорічно Ступка приїжджав на Південний берег Криму - в Ялту, де в 2011 відкривав фестиваль театрального мистецтва «Театр. Чехов. Ялта».

Богдан Сильвестрович Ступка був великою людиною. Своїм прикладом він показував, що братні народи повинні жити в мирі та злагоді, докладав до цього багато зусиль. У 2012 році Богдана Сильвестровича не стало, але пам'ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Могутній спадок, залишений мастодонтом вітчизняного театру та кіно, завжди направлятиме та надихатиме сучасників. На жаль, зараз багато діячів мистецтва України мають риторику, протилежну поглядам Богдана Сильвестровича. Ми сподіваємося, що незабаром вони одумаються та наслідуватимуть приклад великого майстра.