Бойовий шлях БМ-13 або легендарної «Катюші»

14 липня 1941 року Червона Армія вперше застосувала в бойових умовах радянську машину реактивної артилерії БМ-13 ( «Катюша»). З появою «Катюши» радянська армія отримала нову потужну зброю, яка була не тільки ефективною в бою, але й деморалізувала супротивника. Грізні установки, від залпів яких на багато миль навколо розносився страхітливий гуркіт, приводили німців в жах.

Ім'я для «Бойовий машини 13»

75 років тому, 21 червня 1941, за день до початку Великої Вітчизняної війни, на озброєння Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА) була прийнята бойова машина реактивної артилерії БМ-13 ( «бойова машина 13»), що згодом отримала назву «Катюша».

БМ-13 стала однією з перших в світі сучасних систем залпового вогню. Вона призначалася для знищення масованими залпами скупчення живої сили та техніки противника на великій площі. У серпні 1941 р установка БМ-13 отримала народне прізвисько "Катюша" - за назвою однойменної пісні Матвія Блантера на слова Михайла Ісаковського.

Але існують й інші версії походження неофіційної назви:

• За однією - це ім'я БМ-13 дали бійці батареї Флерова в відповідь на захоплення: «Ось це пісня!» одного зі свідків ракетного пуску.
• За іншими версіями - назва була дана за індексом «К» (від заводу «Комінтерн»).
• Є ще одна, лірична версія: ім'я коханої дівчини на БМ-13 написав боєць.

У німецьких військах «Катюшу» зазвичай називали «Сталінськими органами» через характерний гуркіт снарядів, які нагадували органне звучання.

Бойовий шлях

Через три тижні, після того, як перша «Катюша» зійшла з конвеєра заводу, в Червоній Армії з'явилася перша батарея з семи установок. Командиром став капітан Іван Андрійович Флеров. 14 липня 1941 року установки дали тільки два залпи по станції Орша, але німецькі війська та техніка, яка там зібралася, були повністю знищені. В результаті потужного вогневого удару одночасно 112 реактивними снарядами були знищені ворожі ешелони, боєприпаси і переправа через річку Оршиця. Противник зазнав великих втрат, крім того, форсування річки було зірвано, що сповільнило німецький наступ на цій ділянці фронту.

Виробництво «Катюш» було на особливому контролі Верховного Головнокомандування, і восени 1941 року у військах було вже 59 дивізіонів, 33 з яких зосередилися під Москвою. Документи Верховного Головнокомандування відзначали, що армія отримала нову потужну зброю, яка не тільки дає високий практичний результат, але й завдає морального потрясіння німецьким солдатам. Противник не був готовий до появи «Катюш». Німці розвели справжнє полювання на нову зброю, за неї була оголошена нагорода, і до цього полюванні навіть підключився головний диверсант німців Отто Скорцені, але довгий час успіхів це не приносило. Діапазон застосування установок БМ-8 (модифікація) і БМ-13 був дуже широкий. Їх використовували не тільки проти піхоти та бойової техніки, але й для знищення укріплених рубежів оборони, за допомогою яких німці намагалися стримати радянські війська. В ході війни реактивна артилерія стала найпотужнішою зброєю Червоної Армії. Жодний значний бій не проходив без бойового застосування «Катюш».

Нащадки "Катюші"

До травня 1945 року в складі армії діяло 40 окремих дивізіонів, 115 полків, 40 окремих бригад і 7 дивізій. Дороги війни пройшли бойові машини трьох видів, але основними і наймасовішими залишилися БМ-13 зі 132-міліметровими реактивними снарядами. Після перемоги над фашистами в 1945 році «Катюші» зайняли одне з найважливіших місць в Радянській армії. На базі БМ-13 стали розвиватися і нові системи залпового вогню. У 1963 році на озброєння були прийняті системи «Град», потім створена РСЗВ з поліпшеними характеристиками - «Ураган».