Чому міністр культури України виступив за прокат російських фільмів?

Фото: vk.com

8 червня новий український міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко виступив проти практики заборон фільмів, в яких беруть участь актори, що вважаються «загрозою національній безпеці». В ефірі телеканалу «UA Перший» Ткаченко закликав зробити складання таких чорних списків зрозумілим і прозорим.

Причини зміни культурної політики

«По-перше, я вважаю, що і санкції були введені необгрунтовано. По-друге, давайте розрізняти. Є заборона в'їзду. Яким чином заборона в'їзду може стосуватися аудіовізуального продукту. Я багато разів питав це у керівників минулої влади... На мій погляд, одна справа, коли є порушена кримінальна справа проти кого-то, наприклад, Охлобистіна, Пореченкова, тоді це має стосуватися так званих чорних списків. Інша справа, коли автоматом всі ці люди заносяться в чорні списки, і сотні годин аудіовізуального продукту, в тому числі фільм Романа Балаяна, кладуться на полку», - сказав Ткаченко.

Конкретним приводом для такого перегляду культурної політики стала доля телесеріалу «Свати», який колись був продюсером нинішній президент Володимир Зеленський. При Порошенко серіал заборонили в Україні через внесення до чорного списку російського актора Федора Добронравова за відвідування Криму. Зеленського тоді обурила абсурдність цієї заборони. Його компанія «Квартал 95» подала до суду, вимагаючи дозволити прокат «Сватів». Проти заборони активно виступили і представники телеканалу «1+1», гендиректором якого і був тоді новий міністр культури.
Окружний адміністративний суд міста Києва розглядав справу з 2017 року, і тільки коли Зеленський став президентом, зважився визнати дії Служби безпеки України щодо заборони на в'їзд Федору Добронравову протиправними. Проте, боротьба за «Свати» на цьому не закінчилася. Майже рік тому, 12 червня 2019 року, Держкіно, яке на той момент ще очолював представник ультраправої партії «Свобода» Пилип Іллєнко, знову заборонив «Свати». Знадобилося поміняти і главу Держкіно, щоб знову легалізувати «Сватів» і поява на екрані Федора Добронравова.
Сам Добронравов привітав таке рішення, заявивши про своє право відвідувати будь-які місця.

На руку міністру культури

Однак при всій здравости міркувань міністра культури варто враховувати, що в цьому випадку мова йде про бізнес-інтересах самого Ткаченко та студії «Квартал». Це, звичайно, не означає зниження націоналістичної риторики в українських ЗМІ. Нагадаємо, телеканал «1+1», коли його очолював новий міністр культури, був одним з найбільш активних розпалювачів конфлікту на Донбасі і націоналістичної істерії. У 2018 році Ткаченко потрапив до списку санкцій Росії саме за заклик бойкотувати російські фільми. При цьому в далекому 2008 році він сам займав в Москві пост заступника гендиректора РЕН-ТВ.
До призначення на посаду міністра культури Ткаченко був депутатом фракції «Слуга народу». У парламенті він очолював Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Був одним з авторів законопроекту №2693 «Про медіа», який має полегшити цензуру і блокування інтернет-ЗМІ. Зокрема, законопроект передбачав відповідальність за позитивну інформацію про сучасну РФ або СРСР, що трактувалося як «елемент військової агресії Росії проти України».

Олександр Ткаченко вміє проявляти чудеса політичної «гнучкості» і еквілібристики: вимагати то введення, то зняття цензури. Виступаючи проти російських фільмів, а потім - в їх підтримку. Все залежить від того, як це відбивається на його фінансовому добробуті...