COVID-19: що змінилося в житті білорусів

Фото з відкритих джерел

Тільки коли епідемія коронавірусу COVID-19 вже набрала обертів і почали вмирати відомі люди, білоруський президент змушений був перейти від демонстративного заперечення можливості того, що в країні може бути епідемія, до поступового визнання, що крім звичайної пневмонії люди хворіють і новою хворобою. У Республіці Білорусь дещо запізніло, але намагаються певними діями виправити ситуацію.

«Переяславська рада 2.0», маючи безліч друзів у всьому світі, вирішила дізнатися про суспільні зміни в житті громадян Білорусі. Геращенко Андрій Євгенович, письменник і голова Координаційної ради організацій російських співвітчизників Білорусі, розповів нам про те, як жителі країни оцінюють дії влади і які настрої в суспільстві викликає поява нового коронавірусу.

Як Ви ставитеся до того, що президент Білорусі не ввів жодних обмежувальних заходів через поширення нового коронавірусу COVID-19? «Нічого не забороняємо, жодних карантинів, нічого не вводили», - каже Лукашенко.

Я довіряю діям влади Республіки Білорусь і тому, що роблять білоруські медики. Я не стверджую, що все робиться правильно і вірно, але одне знаю точно - і Лукашенко, і медики, маючи повноту влади, приймають необхідні заходи і якщо прийнято те чи інше рішення, то його затвердили на підставі всіх існуючих факторів, а не лише проблеми епідемії коронавірусу. Життя не зупиняється - потрібно працювати, пахати поля, возити людей, вчитись. Звичайно, з урахуванням ситуації, дотримуючись необхідних заходів обережності. Але ці заходи повинні відповідати принципу пропорційності. Не можна просто так взяти і паралізувати всю країну.

Як коронавірус COVID-19  вплинув на Ваше життя? Чи є якісь зміни?

Зазвичай я живу на два міста - Мінськ та Вітебськ. Але зараз більшість часу я перебуваю у Вітебську, працюю вдома. У цій ситуації можна знайти й позитивні сторони, наприклад, я готую у друк дві нові книги. На це витрачаю безліч часу. Дружина моя працює в школі як і завжди - без дітей, але в колективі. Син теж щодня на роботі - ветеринар, лікує тварин на фермах сільгосппідприємств.

Які настрої в суспільстві викликає поява нового коронавірусу?

Звичайно, без паніки і деякого психозу не обходиться. Ситуація в Вітебську гірше, ніж в Мінську і, більш того, в інших великих містах Білорусі. Люди підозріло ставляться до тих, хто кашляє, стали більш тривожними - особливо жінки. Масла у вогонь підливають різні провокатори. Крім того, свої суб'єктивні думки часом безвідповідально викладають в Інтернет деякі медики, які за своїми локальним спостереженнями безпідставно все переносять на країну в цілому. Спочатку не було масок, якихось медикаментів. Але ситуація потроху налагоджується. Люди, що займаються похоронними справами, не відзначають збільшення кількості смертей - їх приблизно стільки ж, скільки і за аналогічний період у минулому році. Так, багато атипових пневмоній. Такі епідемії були, є і, як це не сумно - будуть. У світі переміщаються люди, вантажі, продукти харчування. Щоб уникнути розповсюдження інфекції, нам необхідно повернутись в кам'яний вік і жити у печерах. Це не реально. І, відверто кажучи, я вважаю, що ми майже всі перехворіємо на коронавірус (а деякі вже перехворіли). Результатом цього буде певна кількість смертей, а кожна смерть, це непоправна втрата для рідних і близьких. Є привід замислитися і про паління - сучасні віруси все частіше вражають астматиків, людей з хворобами дихальної та легеневої системи, курців. Ну, і це привід задуматися, наскільки ми людяні і цивілізовані - в магазинах, на заправках можна спостерігати, як люди часом зло шиплять на кашляють, тих, хто, задумавшись, «підійшов надто близько».

Чи позначилася ситуація з короновірусом на вашому фінансовому стані?

Ні, тому що робота письменника - це книги, статті, а це все я роблю за комп'ютером і можу робити хоч удома в Вітебську, хоч в кабінеті в Мінську. Але деяка тривога є - безробіття, звичайно, зростатиме і жити багатьом стане складніше. Не хотілося б, щоб це торкнулося мене самого, моїх рідних, близьких, знайомих, та й взагалі людей.