Народні символи України

Фото "Переяславська рада 2.0"

Про народні символи створено безліч легенд, які оспівують у піснях. Вони використовуються в обрядах, звичаях - це святині народу. Сьогодні, в Міжнародний день культури, наша редакція розповість про найкрасивіші, яскраві, милі серцю символах українського народу. Вони з давніх часів уособлюють красу України, духовну сила народу, засвідчують любов рідної землі.

Верба

"Без верби і калини - нема України", - йдеться в народній приказці. В Україні представлено понад 30 видів цього дерева. Кажуть: "Де вода, там і верба". Вона своїм корінням скріплює берега, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали кому Вербної колоди для очищення води. У відро з водою клали вербну дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Калина

Завжди любили в Україні й цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси та ніжності. Вона росла навколо кожного будинку.
Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок. З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а дівчаткам-немовлятам колисочку (ліжечко).

Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. В одній з них розповідається про те, як красива молода Калина завела у болото ворогів-бусурманів. Багато з них загинуло, але все-таки загинула і молода красуня. На місці її загибелі виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною.

Барвінок

Одне з найулюбленіших рослин-символів України - барвінок. Ця рослина назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять навколо будинку. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом любові.

Тополя

Тополя також є українським народним символом. Зі струнким тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю. Тополя біля краю дороги - це символ дівчини, яка чекає свою долю. Про тополю складено безліч пісень, складені легенди.

Український рушник

Смуга полотна сама по собі має насичений символічне значення - дороги, долі, захисту. А коли ця смуга ще й має на собі виткані або вишиті знаки-обереги - захисна сила її, відповідно, посилюється. У всій Україні рушником накривали хліб на столі. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник. Хлібом-сіллю на рушнику досі зустрічають гостей. В українській хаті рушники вивішують над іконами і над портретами родичів. Рушник використовується в багатьох обрядах, насамперед тих, які пов'язані з браком і проводами в потойбічному світі.

Писанка

Писанка - символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир між людьми. У християнській культурі українського писанка стала символом воскресіння. У народі кажуть: «У світі існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

Вишиванка

Вишиванка - символ здоров'я, краси, щастя, родової пам'яті, порядності, чесності, любові, святковості; оберіг. Вишита національна жіноча та чоловіча біла сорочка. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: хлопцю - нареченому, чоловікові, хлопцеві; дівчині, заміжній жінці.

Народ ставився до вишиванок як до святині. Вишиванки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, зберігалися як реліквії. Символічний образ сорочки-вишиванки часто зустрічається в народних піснях про кохання, сімейне життя, а також соціально-побутових (козацьких, чумацьких, бурлацьких, батрацьких і ін.) .. За традицією, дівчина, готуючи придане, мала вишити своєму нареченому сорочку.

Вінок

Ще одним традиційним оберегом вважався вінок. Що цікаво, не тільки дівчата могли себе прикрашати ним, а й часто його використовували в декоруванні будинку, інтер'єру. Його зображення можна було зустріти на тій же вишивці, скатертинах, рушниках, одязі. А вже свято Івана Купала без вінків годі й уявити. За українським народним повір'ям, вінок, сплетений із живих квітів, буде захищати дівчину від біди і поганих думок.

Соловей

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом для пташиного складу пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.

Старі люди розповідали, що колись давно ця гарна пташка не бувала в Україні. Гніздилася в далеких краях і не знала туди дороги. Але оскільки солов'ї були донезмоги співучі, то літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів. Залетів один з солов'їв на Україну, почув якісь пісні співають люди і до того вони йому сподобалися, що він вирішив залишитися.

Природно це ще не все символи українського народу. Зозуля, лелека, дуб, колосся пшениці ... Все це дороге нашому серцю і є невід'ємною частиною української культури.