День пам'яті моряків-підводників

7 квітня в Російській Федерації відзначається День пам'яті загиблих підводників. Звичайно, в першу чергу - це пам'ятна дата Військово-морського флоту Російської Федерації. Адже саме до його складу входять підводні сили, де служили і продовжують служити десятки тисяч моряків-підводників.

Катастрофа, яка увічнила російських підводників

Дата 7 квітня в якості пам'ятного дня була встановлена ​​наказом Головнокомандувача ВМФ РФ від 19 грудня 1995 року в пам'ять про трагічну загибель підводного човна «Комсомолець».

На момент катастрофи атомному підводному човні «Комсомолець» було всього трохи більше п'яти років.

У квітні 1989 року атомний підводний човен повертався з бойового чергування в нейтральних водах Норвезького моря. 7 квітня в одному з відсіків субмарини почалася пожежа, відсік вигорів повністю, внаслідок чого розгерметизувались системи стисненого повітря. Екіпаж «Комсомольця» боровся за життя своє і човнів протягом шести годин після спливання. Але врятуватися морякам так і не вдалося.

В результаті катастрофи загинуло 42 моряків.

За більш ніж сто років існування російського підводного флоту можна назвати чимало катастроф, в яких російські та радянські субмарини гинули, часто разом з екіпажами. Перша у вітчизняній історії катастрофа підводного човна сталася 29 червня 1904 року. Під час навчального занурення затонула бойова підводний човен «Дельфін». Тоді загинули 24 матроса і виконував обов'язки командира підводного човна лейтенант Анатолій Черкасов. Ще 12 членам екіпажу вдалося врятуватися.

Випробування війною

Серйозними випробуваннями для вітчизняного підводного флоту стали Перша та Друга світові війни, в яких російські і радянські підводники брали найактивнішу участь. Уже під час Першої світової війни підводний флот брав участь в морських боях, загинуло 29 підводних човнів (разом з даними по Громадянській війні).

У роки Великої Вітчизняної війни радянський підводний флот позбувся 101 підводного човна. У післявоєнний період вітчизняної історії головною причиною загибелі радянських, а потім і російських підводних кораблів залишалися пожежі, вибухи, технічні несправності, потрапляння води в підводний човен.

«Курськ могилою рваною сіпнувся, застиг...»

23 серпня 2000 року в Росії був оголошений День загальнонаціонального трауру на згадку про трагедію на підводному човні «Курськ». Загибель атомної субмарини з усім екіпажом стала однією з найстрашніших катастроф в історії російського підводного флоту. Навіть під час загибелі «Комсомольця», на честь якого відзначають День пам'яті загиблих підводників, третини особового складу екіпажу вдалося врятуватися, з «Курська» ж не втік ніхто.

За офіційною версією, головною причиною катастрофи на «Курську» став вибух торпеди в носовому відсіку атомного підводного човна. Причиною вибуху, згідно з результатами розслідування, проведеного фахівцями Головної військової прокуратури РФ, став витік компонентів палива торпеди (пероксид водню). Варто відзначити, що ще до катастрофи «Курська» торпеди, що використовувалися на субмарині, вважалися небезпечними, але командування ВМФ не поспішав знімати їх з озброєння.

Підводник - це та професія, представники якої і в мирний час ходять у бойові походи і щодня, перебуваючи в морі, ризикують своїми життями. Не злічити, скільки матросів і старшин, мічманів і офіцерів радянського і російського підводного флоту вже в мирний час не повернулися з походів. Ми повинні пам'ятати і пишається тими, хто спочив, підтримувати і вірити в сили тих, хто і сьогодні занурений в глибини на благо нашої Батьківщини.