ua
ua ru
Відомі французи на службі у Третього Рейху
Історична пам'ять
10 лютого 2020
3 Коментаря

Жан-Поль Сартр із Дружиною

У Франції не люблять згадувати Другу Світову Війну, набагато охочіше згадують переможну для цієї країни Першу Світову і саме її називають Великою.
Це зрозуміло і можна пояснити, тому що в Другій світовій війні, Франція не перемогла і не програла. Вона так до кінця і не зрозуміла з ким вона? На чиєму боці? Часто посібниками режиму нацистів ставали всім відомі люди.

Повернути борги

14 червня 1939 року німецька колона тріумфально проходить центральними вулицями Парижа, на Ейфелевій вежі ставлять гігантський прапор зі свастикою. Німці повертають «боржок» за приниження від французів в 1919 році, які змусили їх підписати тоді акт про капітуляцію в Комп'єнському лісі. Однак перші кроки до цього були зроблені дещо раніше. Німецька пропаганда заздалегідь підготувала благодатний грунт для вторгнення: підкупи відомих журналістів з метою поширення прогерманских статей, наприклад, в такому відомому виданні як «Le Figaro», пишні прийоми в Нiмеччинi для французьких ветеранів Першої світової війни і демонстративне освітлення в ЗМІ з метою пропаганди.

Пропагандистська машина Німеччини

Щоб задобрити галлів, у Франції продовжували працювати всі розважальні установи, в яких німецькі офіцери нарівні з французами віддавалися бурхливому світському життю. Варто зазначити, що на території Франції почали діяти концентраційні табори для євреїв та інших «ворогів держави» (всього існувало близько 200 таборів за даними Дені Пешанскі «Франція таборів: інтернування, 1938-1946»). Майбутніх в'язнів відловлювала нова воєнізована міліція і далі етапувала в Освенцим, Дахау та інші табори смерті.
Однак, багато діячів мистецтва слухняно продовжували свою активну діяльність і навіть непогано заробили в період диктатури вішистського уряду. «Чи зрозуміють мене, якщо я скажу, що окупація була нестерпна, але ми до неї чудово пристосувалися?» - задавався питанням знаменитий письменник-екзистенціаліст Жан-Поль Сартр, який згодом став однією з ключових фігур лівацької ідеології. У той «непростий» час разом iз дружиною вони продовжували випускати книги і ставити свої п'єси, навіть після короткострокового перебування письменника в тюрмі за свої комуністичні погляди.

Еліта на службі завойовників

У роки правління нацистів кінозали і театри не були порожніми, адже на потіху завойовникам блищали знайомі всім артисти: Фернандель співав пісні і веселив публіку своєю знаменитою усмішкою, а Луї де Фюнес розважав окупантів грою на роялі. І навіть нетрадиційна сексуальна орієнтація Жана Маре мало бентежила вішистського адміністрацію. У ті роки фільмів знімалося більше, ніж у всій решті Європи. Фільм «Діти райка» про реформатора театру Фредеріка Леметра, який вийшов на екрани в 1945 році, став передвісником зародження кінематографа «нової хвилі».
На театральних підмостках Парижа в ті роки блищали такі актори як Жерар Філіп. Він отримав широку популярність за роль Калігули в п'єсі Альбера Камю в 1942 році. Марлен Дітріх, яка відвідала виставу, залишилася в повному захваті від гри актора. Саме вона переконала Жерара Філіпа спробувати себе в кіно. Після звільнення країни батька талановитого актора засудили до смертної кари за пособництво окупаційному режиму, проте син допоміг йому втекти до франкістської Іспанії. Кожен робив свій вибір, опиняючись конформістами або просто заручниками обставин.

Підсумки звільнення Франції

Після звільнення Франції в цій країні було дуже жорстке ставлення до колабораціоністів. Після першої хвилі репресій по відношенню до посібників окупантів тисячі людей були страчені в перші місяці після звільнення. Генерал Де Голль, який очолив тимчасовий уряд, був змушений припинити жорстокі розправи над людьми, щоб не допустити розколу в суспільстві.
Судили навіть відомого модельєра Коко Шанель, звинувачуючи у співпраці з німцями. Вона була заарештована і опинилася у в'язниці. Звільнена вона була завдяки особистому заступництву прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля. Головною умовою звільнення був негайний від'їзд з Франції.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
3 Коментаря
Коментарі (3)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Даша
10.02.2020

На Коко Шанель смотришь и прям видно как ей "невыносимо"

Анастасия
10.02.2020

Хорошо устроились, это у нас всех подряд убивали и насиловали

Семен
10.02.2020

Вот тебе и Франция! Приспосабливался, чтобы выжить

Зворотний зв'язок
8 (978) 080-05-32
м. Сімферополь