ua
ua ru
Сергій Цеков: «Дружні відносини України з Росією відновляться дуже швидко!»
Наш ексклюзив
19 квітня 2019
0 Коментарів

Фото: "Переяславська рада 2.0"

Приєднання Криму до Росії мало велике прогресивне значення ще у 1783 році, коли маніфестом Катерини Великої від 19 квітня ці землі перейшли під владу Російської імперії. Стали швидко розвиватися економіка і культура, торгівля, почалося освоєння величезного масиву родючих кримських територій. За короткий час в причорноморського степу виросли нові порти і міста. Російський флот надійно утвердився на Чорному морі.

У серпні 2018 року президент Росії Володимир Путін за ініціативою члена Ради Федерації Росії від законодавчої влади Республіки Крим Сергія Павловича Цекова підписав закон, що встановлює 19 травня Денем прийняття Криму, Тамані та Кубані до складу Російської Імперії.

У зв'язку із впровадженням нової пам'ятної дати наша редакція вирішила взяти інтерв'ю у безпосереднього ініціатора нововведення.


 

Що Вас одного з найуспішніших хірургів Криму, привело до політики?

Не варто перебільшувати, я був реальним практикуючим хірургом (С.П. Цеков провів більше 2000 успішних хірургічних операцій - ред.). Можливо, я непоганий хірург, тому що за час моєї хірургічної практики смертей не було, але перебільшувати не варто! У політику прийшов, працюючи хірургом, виконував громадську роботу: був парторгом, комсоргом, а потім «перебудова». Коли стали проводити вибори за цими «новим» демократичним, так би мовити, принципами мене трудовий колектив висунув кандидатом в депутати. В СРСР були передвиборчі міжрегіональні, міжрайонні збори, там буквально кілька голосів не дібрав для того, щоб моє прізвище включили до виборчого списку, але немає худа без добра, я не став депутатом СРСР, проте на наступний рік в 1990-му році я став депутатом України. В принципі, я був людиною з активною життєвою позицією, не сидів, не очікував з моря погоди. Намагався якось впливати на ситуацію, яка складалася в СРСР, а потім впливати на ситуацію, яка була в Україні, конкретно в Криму, і тепер у Росії. Саме так я опинився в політиці, а не в медицині, про це не шкодую. Життя так склалося, мене це влаштовує, тепер розумію, що я на своєму місці.

 

 Розкажіть, як і з чого починалася Руська громада Криму?

Руська громада Криму почалася з руйнування СРСР. Коли розпався СРСР, ми дуже швидко зрозуміли, що росіяни, які до цього мали захищати представників багатьох національностей, які проживають в Росії, повинні захищатися самі. Як це робити ми не знали, але ми розуміли, що краще захищатися в рамках якоїсь організації. І прийшли до висновку: потрібно створити організацію, яка буде захищати права росіян, а також тих, хто вважає російську мову і культуру рідними. Рішення про створення організації приймалося Республіканською партією Криму. Ми провели розширене засідання Координаційної Ради Республіканських партій Криму 23 жовтня 1993 року, провели установчу конференцію і прийняли рішення про створення громади. Спочатку, ми вважали, що Руська громада Криму  повинна називатися «Російською…», але В. П. Терехов прийняв одноосібне рішення і зареєстрував нашу організацію, назвавши таким чином. Наша діяльність почалася у 1993 р. і триває досі.

 

У Криму знають всі, що Руська громада Криму  це практично єдина організація, яка протягом 25 років непохитно відстоює свої ідеологічні погляди. Як Вам вдалося так об’єднати організацію і створити такий згуртований колектив. В чому секрет?

Це не тільки я, ми всі створювали цей згуртований колектив. Це і В. П. Терехов, це і члени президії Руської громади Криму,  і ті, хто був з моменту заснування громади, і ті, хто приєдналися пізніше. Але, в основному, все створювалося ветеранами Руської громади Криму. І сьогодні ветерани є ядром і основою Руської громади Криму. Нас (ветеранів громади - ред.) не так багато, зараз з активних членів Руської громади Криму, всього 7 осіб, окрім мене це А. А. Жилін, А.А. Шевцов, Н. А. Лантух, Л. В. Чулкова, С. О. Матвєєв, О.В. Кучеренко - всі ми робили свою справу, а найголовніше були ідейною організацією! Вся наша робота базувалася на ідейних принципах російського патріотизму.  В роботі громади не шукали особистої вигоди. Ми були реальними політиками, адже в політиці головне вміння досягти результатів, орієнтуючись на актуальну ситуацію. Як вмілі політики, практично всі роки були при владі, а у владі ми могли впливати на ситуацію і захищати наші інтереси.

Наша організація має серйозну матеріальну базу, чого, наприклад, немає у багатьох інших. Ми встановили прямі горизонтальні зв'язки (наприклад, встановили зв'язок з Росією, з кримською владою). І це правильно, адже якщо ти бажаєш захистити свої інтереси, то ці інтереси треба захищати за сприянням влади.

Ви згодні з тезою, що Кримська весна почалася відразу ж після того, як перестав існувати Радянський Союз?

Так, я згоден, що після руйнування СРСР в Криму відбувалися процеси, коли настрій кримчан формувався таким чином, що переважна більшість завжди воліли бути разом із Росією. Коли настав 2014 р. настрій жителів Криму було реалізовано на референдумі. Якби не було у нас «проросійських» поглядів, то і не було б таких переконливих результатів на референдумі.

 

Наші читачі, особливо з України, просять нас прокоментувати слова, українських політиків, які доволі часто в своїх висловлюваннях говорять про повернення Криму до України також і силовим методом. Як ви вважаєте, що стоїть за цими висловлюваннями?

Це поверхневі заяви, які не базуються на реальному розумінні того, що сталося з Кримом в 2014 р. і що зараз відбувається в Криму. Ці заяви не враховують проросійський настрій кримчан. Крім усього іншого, заяви подібного роду роблять перед президентськими кампаніями, а потім і парламентськими кампаніями. Ну і є ряд особистостей, які мріють, що вони повернуть Крим Україні (навіть, якщо за допомогою армії).

 

 Сергій Павлович, хотіла б вам задати питання, яке задала нашому президенту. Коли взаємини між Росією і Україною налагодяться? Коли братські народи знову будуть разом?

Абсолютно впевнений, що Україні без Росії нікуди не дітися. Україна може стати високорозвиненою, демократичною та цивілізованою державою, тільки за умови відновлення дружніх відносин з Росією. Я сподіваюся, що дружні відносини України з Росією відновляться дуже швидко - протягом 10-15 років (для історії це несуттєво). У Росії і України немає іншого шляху крім, як мати нормальні взаємні відносини.

 

Сергій Павлович, ваші побажання нашим читачам?

Можу побажати, щоб Ваші читачі вірили в дружбу між Україною і Росією. Також хотілося б, щоб читачі були патріотами своїх країн, любили мову, культуру, віру. Це все потрібно зберігати. Але при цьому усвідомлювати, що вони громадяни Росії, і були патріотами Росії. Адже бути патріотами Росії та України – це правльно. Збереження мови і культури - це найважливіше завдання українців Криму.

 

 Анастасія Гридчина ©

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
8 (978) 080-05-32
м. Сімферополь