«Російська громада Криму» увічнює пам'ять героїв Кримської війни 1853-1856 рр.

Фото "Переяславська рада  2.0" 

16 листопада в Сімферополі з ініціативи «Російської громади Криму» відбувся патріотичний суботник - висадка дерев на Меморіальному військовому кладовищі вояків Російської армії, полеглих в роки Кримської війни 1853-1856 років. Кропітке відновлення кладовища ведеться вже з 1995 року.
Наша редакція розпитала про долю меморіалу члена Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації від законодавчого органу державної влади Республіки Крим, голови РОО «Російська громада Криму» Сергія Цекова.

Як ви дізналися про те, що на місці старого авторинку раніше був меморіал загиблим у Кримській війні?

Історики кримські знали, що раніше там знаходився цвинтар. Варто зазначити, що ці історики були байдужі до історії Криму. Багато духовних, пам'ятних та культурних об'єктів  дорадянського періоду зникли за часів радянської влади. На цьому кладовищі поховано 36 тис. людей - солдатів нижчих чинів. Це все воїни російської армії, які вмирали в госпіталях від ран і хвороб. Тут також є пам'ятник генералу Абрамову, але він не був учасником Кримської війни. Олександр Абрамов вже після заповідав, щоб його поховали на цьому кладовищі.
Ми прийшли сюди в 1995 році. Нам допомагали історики, в тому числі Гуркович Володимир Миколайович, Єфімов Олександр Вікторович, а також суспільно активні діячі, серед них був і перший голова РГО «Руська громада Криму» Терехов Володимир Павлович. На цьому місці нічого не було, тільки запустіння і голий степ. Від каплиці залишився тільки фундамент, в іншому був знайдений тільки осколок пам'ятника генералу Абрамову.

Фото "Переяславська рада  2.0" 

Як було прийнято рішення про відновлення меморіалу, і хто брав участь у відновлювальних роботах?

Ми стали цікавитися куди поділося кладовище. Виявилося, що в 30-х роках надгробні плити зняли і в Сімферополі кілька будівель були побудовані з них. Історики кажуть, що серед цих будівель стара лазня Сімферополя, фундамент нинішнього Юридичного факультету Російського державного університету правосуддя. Все запустіло. Тут спочатку був організований мотодром, потім авторинок. У нас залишилися фотографії тієї розрухи, яка тут була. Після першої поїздки в 1995 році, ми прийняли рішення провести через Верховну Раду Криму постанову про увічнення пам'яті воїнів загиблих у Кримській війні.
Ініціатором виступила РГО «Руська громада Криму», сам законопроект просувала Красновская Наталія Вікторівна. Після цього стали потихеньку відновлювати меморіал. Силами різних небайдужих людей, які це робили не для піару. Представники «Російської громади Криму» виконали цю роботу за велінням серця.
Наприклад, Гончаренко Віктор Петрович був директором «Сім Коммунсервіс». Це була людина далека від патріотизму, але ідея відновлення меморіалу його зачепила. Він відновив хрест, який зараз стоїть у центрі кладовища, і розробив проект нової каплиці, яку спорудили на місці старої.
Але основну роботу по відновленню меморіалу провела фірма «Консоль» Володимира Константинова.

Сергій Павлович, як часто Ви проводите суботники на території відновленого цвинтаря?

За часів, коли тут нічого не було. Деякий час дерева, які ми садили гинули від посухи. Ми стали збиратися тут, щоб поливати дерева. Всі ці паростки були нікчемні, маленькі. Я пам'ятаю яблуні, які ми посадили, у них була одна гілочка, зараз це вже великі дерева. Каштани виглядали так, що ми думали, що вони взагалі не виростуть. Ми проводили всі роботи з великим задоволенням. Я взагалі вважаю, що цей меморіал - це таке місце, на яке потрібно приходити щороку.

Які ще проекти реалізувала «Руська громада Криму» щодо увічнення пам'яті воїнів загиблих у Кримській війні 1853-56 років?

За цей час ми відновили не тільки цей меморіал. Ми також відновили меморіал на місці Альмінської битви. Там теж все було зруйновано, всюди були розкидані кістки загиблих, які діставали чорні копачі. Ми встановили більше десятка меморіальних дощок на тих будівлях, де були госпіталі. Наприклад, пам'ятна дошка Пирогову, який був видатним хірургом. Я сам за освітою хірург, і свого часу мені було приємно вчиться в тій будівлі, де працював Пирогов. Книг за цією темою ми видали десятка півтора. Це республіканська пам'ятна дата в Криму. Тепер ми хочемо, щоб Кримська війна була відображена в пам'ятні дати всій Росії.

Фото "Переяславська рада  2.0"