«Асамблея слов'янських народів Криму» підписала договір про співпрацю з колегою з Польщі
Фото "Переяславська рада 2.0"
«Асамблея слов'янських народів Криму», до якої входять РГО «Українська громада Криму», РГО «Російська громада Криму», РНКА «Білоруси Криму», підписали договір про дружбу і співробітництво з «Російським культурно-освітнім товариством в Польщі».
Співпраця з головою «Руського культурно-просвітнього товариства в Польщі» Андрієм Романчуком почалося для РГО «Української громади Криму», головою якої є Анастасія Гридчина, з першого з'їзду українців з різних країн світу, який відбувся в 2017 році. На саміті ОБСЄ у Варшаві, де наша делегація боролася за права кримчан, а також за визнання півострова російським, голова польського товариства підтримував наших парламентаріїв. Андрій Романчук в рамках цього саміту виступав за збереження російської культури в Польщі. «Зараз в Польщі дуже важко відстоювати позицію, що не перегукується з офіційною позицією країни. Громадські організації там працюють в дуже важких умовах, їх діяльність може блокуватися владою і зазнавати тиску з боку правоохоронних органів. Андрій зробив дуже багато для своєї організації», - зазначив Роман Чегринець, представляючи гостя присутнім.
Фото "Переяславська рада 2.0"
«Руське культурно-просвітнє товариство в Польщі» відродилося в 1991 році, до цього моменту діяльність організації була припинена через політичні погляди ще в повоєнний час. Ні для кого не секрет, що в Польщі Росію не люблять - тут щосили діє закон про декомунізацію. При цьому українці також не можуть похвалитися хорошими відносинами з польським урядом. Андрій Романчук вже довгий час веде боротьбу за права національних меншин росіян, українців і білорусів у Польщі. У цій країні практично немає шкіл, де діти основних діаспор могли б навчатися рідною мовою, а націоналістичні погляди тут поширені не менше, ніж в Україні. І тільки завдяки зусиллям Російського культурно-просвітнього товариства в Польщі» руських визнали історичною меншістю в Польщі і відкрили школу, де діти могли б вивчати рідну мову не як іноземну, а як державну.
«Руська меншість утискалося в своїх правах на організацію громадських об'єднань, ще за часів Радянського Союзу вважалося, що саме руські поляки заважають налагодженню відносин з соціалістичною державою, адже більшість тут «білогвардійці, православні, священики». Навіть історичну назву нашої організації після її відродження ми прийняли не відразу, влада заборонила нам реєструватися під цією назвою», - розповідає Андрій Романчук.
Фото "Переяславська рада 2.0"
Кримські та польські представники ведуть свою діяльність в різних напрямках, але погляди їх збігаються повністю. Насправді санкції, введені проти Криму і невизнання радянської спадщини в Польщі - це проблеми єдиного характеру, а якщо бути точніше - русофобії, яку так наполегливо прищеплюють громадянам в Європі.
З підписанням договору сторони обох країн мають підтримувати один одного у своїй діяльності, а також це гарна можливість перейняти досвід ведення громадської діяльності іншої країни.