Za Победу

Журнал Міноборони повідомив про існування в Росії бойової парапсихології

4 квітня 2019

Офіційний журнал Міноборони «Армійський збірник» опублікував статтю про існування у російських військових методик бойової парапсихології, за допомогою яких можна проникати в думки противника та зламувати комп'ютерні програми.

Взлом комп'ютера за допомогою думки

Стаття «суперсолдата для війни майбутнього» полковника запасу Миколи Пороскова з лютневого номера журналу Міноборони «Армійський збірник» повідомляє про методи парапсихології, якими володіють російські військові. У замітці стверджується, що російський спецназ використав в Чечні «бойові методики парапсихології».

«Командування цікавить, як можна «зняти» інформацію: розкрити задум супротивника, склад залучених сил і засобів. <...> Той, хто володіє технологією «МетаКонтакт» може вести, наприклад, невербальний допит. Він «наскрізь» бачить взятого в полон солдата супротивника: що це за людина, які у нього слабкі і сильні сторони. Достовірність допиту практично 100%. Від нього неможливо «відкрутитися». Технології протидії такому допиту навчаються бійці спецназу на випадок потрапляння в полон, вищі особи країни або керівники великих промислових і банківських структур - для збереження державної або комерційної таємниці», - йдеться в статті.

За словами полковника Пороскова, такі методики допомагають військовим в освоєнні іноземних мов, лікуванні в бойових умовах, виявленні засідок, схронів, складів і схованок противника. Російські фахівці навчилися телепатії, працюючи з дельфінами, стверджує він.

«Вони подумки давали тваринам команди, які ті виконували. Подібне практикував відомий дресирувальник Дуров. Методика, як виявилося, може бути застосована і для людей. Більш того, виявилося можливим вплив навіть на техніку. Зусиллям думки можна, наприклад, збивати комп'ютерні програми, спалювати кристали в генераторах, підслуховувати розмову або порушувати теле- і радіопередачі, комунікації. Успісшно завершилися такі експерименти, як читання документа, що лежить в сейфі, навіть якщо він на іноземній мові, якою ми не володіємо; визначення осіб, що входять до терористичної мережі; виявлення потенційних кандидатів в терористичні угруповання», - стверджується в матеріалі.

Відсутність наукового обґрунтування

Оцінюючи зміст публікації в офіційному виданні Міноборони, начальник аналітичного відділу журналу «Солдати Росії» Анатолій Матвійчук сказав РБК, що бойова парапсихологія «не є фантазією» і «в даний час її розробки тривають».

«Бойова парапсихологія дійсно має право бути, великий розвиток вона отримала в проміжок 1960-1980-х років. Методика була розроблена радянською Академією наук в спробі виявити феноменальні особливості людини. Під керівництвом Генерального штабу Збройних сил СРСР працювала група фахівців. Напрацювання того часу існують досі, і є спроби їх активізувати. Ці методики пройшли перевірку в гарячих точках - Афганістані і В'єтнамі», - розповів Матвійчук.

Але голова комісії боротьби з лженаукою при президії РАН Євген Александров заявив РБК, що «бойова парапсихологія» є вигадкою і визнана лженауковою.

«Такі практики [що описують бойову парапсихологію – ред.] дійсно існували і розроблялися, але були засекречені. Зараз вони актуалізуються. Але, як і в багатьох країнах світу, такі дослідження визнані лженауковими, все це повна нісенітниця. Ніякої парапсихології взагалі не існує, це казки. Всі розмови про передачу думки на відстані не мають наукового підґрунтя, немає жодного такого зафіксованого випадку, це просто неможливо. Це спосіб вичавлювати кошти з державного бюджету. У Росії край цьому було покладено на початку 2000-х років, коли була розформована військова частина №10003, яка займалася в тому числі вивченням таких псевдонаукових явищ для застосування у військових цілях», - розповів Александров.

«Актуальність, точність, новизна»

Головний редактор «Армійського збірника» Владлен Прилуцький розповів, що правила вибору публікацій для журналу перераховуються в кожному номері видання. «Армійський збірник» публікує статті дослідного, інформаційного та дискусійного характеру з військової тематики, в яких розглядаються забезпечення військової безпеки держави.

«Основними вимогами до матеріалів, що подаються до редакції журналу для опублікування, є: актуальність, аналіз існуючих проблем військової теорії та практики і шляхи їх вирішення, обґрунтованість і точність розрахунків, новизна в підходах до вдосконалення застосування родів військ (сил – ред.) і спеціальних військ, практична спрямованість і оригінальність пропозицій будівництва і розвитку Збройних сил Росії і забезпечення її воєнної безпеки», - пояснюють в журналі.

Там також уточнюють, що до публікації приймають матеріали, які раніше не публікувались в інших ЗМІ, вони в обов'язково повинні мати експертний висновок щодо відсутності інформації, яка не підлягає публікації у відкритій пресі. «Автор несе відповідальність за достовірність інформації, наведених фактів, цитат, статистичних та соціологічних даних, прізвищ, ініціалів та інших відомостей», - зазначено в журналі.

Пороський працює в журналі оглядачем на півставки, уточнив Прилуцький. 

Довідка: Згідно з біографічную довідкою журналу «Вісник військової освіти», Микола Пороський народився 1951 р., закінчив Тамбовське вище військове авіаційне інженерне училище, служив на інженерних та командних посадах, працював в газеті 10-ї окремої армії ППО в Архангельську, в журналі «Вісник протиповітряної оборони» був старшим науковим співробітником, а також працював в головній газеті Міноборони «Червона зірка», в тому числі редактором відділу - членом редколегії. Пороський брав участь в бойових діях в Абхазії, Таджикистані, Чечні, Сьєрра-Леоне. Нагороджений медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» з мечами.

Журнал «Армійський збірник» є постійним медіапартнером з інформаційного забезпечення міжнародних військово-технічних форумів, Армійських міжнародних ігор, авіасалону МАКС і інших, а також «його отримує весь керівний склад Збройних сил, підрозділів, військових частин і установ», говориться на сайті Міноборони. Тираж «Армійського збірника» - близько 10 тис. примірників.

 

Автори: Максим Солопов, Єгор Губернаторов

Джерело: rbc.ru

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1012 Переглядів
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити