Садиба Кесселорів-Ферсмана: замок на Салгірі

Замок Мірамаре в Трієсті (Північна Італія) і замок Кесслера в кримському селі Ферсманово під Сімферополем розділяють 1600 км, Адріатичне і Чорне моря. Архітектурна схожість пам'яток свідчить: доля людини відбивається у вигляді його житла. Назва Mira mare перекладається з італійської як «дивиться в море». Замок, що стоїть на скелястому мисі, був покликаний уособлювати непорушність династії Габсбургів - могутнього королівського сімейства Європи - в бурхливому океані геополітики.

Кожен, хто проїжджав долину річки Салгир з Сімферополя в напрямку моря, кожен звертав увагу на мініатюрний рожевий замок з вежею. Саме тут, у передгір'ї Криму, у другій половині XIX століття бойовий генерал, посланець Росії в Туреччині Едуард Кесслер звів для своєї сім'ї літню дачу. На його замовлення архітектор Оскар Клаузен розробив проект будівлі в готичному стилі, майстерно додавши східні акценти. Тим самим підкреслювалися не тільки німецькі корені власників, але і славне минуле місцевості - села Тотай-Кой Сімферопольського повіту, що знаходиться поблизу можливої резиденції намісника кримського хана калгі-султана.

Будинку судилося перетворитися на інтелектуальний центр: нащадки Кесслера прославилися на науковому терені. Син Олександр, хімік за освітою, створив у 1891 році в маєтку метеорологічну станцію. Онук генерала, Олександр Ферсман, став знаменитим вченим, найбільшим фахівцем в науках про землю - мінералогії та геохімії. Околиці Тотайкоя він називав своїм «першим університетом». 
Також у замку на Салгірі часто гостював у дитинстві племінник Кесслера Олександр Ферсман. Тут майбутній академік РАН, відомий радянський мінеролог і геохімік зібрав свою першу колекцію «камінчиків», назавжди визначили його долю.
російська академія наук