Чому не вдалося денацифікувати Україну за часів ВВВ
Те, що сьогодні відбувається в Україні, не може не шокувати. Націоналісти буквально заполонили країну. Багато хто сьогодні задається питанням, якщо націоналізм на Україні має настільки далекі витоки, як це прийнято думати, чому ж за стільки часу його не вдалося викорінити. Сьогодні ми хотіли б дати відповідь на це питання.
Спочатку було слово
Термін "денацифікація" з'явився за часів Другої світової війни. Якщо бути точними, то визначення цього слова і сутності самого процесу дали на Ялтинській конференцій, де зустрілися глави СРСР, США і Великобританії. Малося на увазі, що після звільнення радянських земель та інших держав, політика, економіка, культура, освіта, юриспруденція Заходу будуть звільнені від впливу нацистської ідеології.
Свого часу та території Німеччини до цього процесу поставилися з усією серйозністю. Кожна людина, яка навіть побічно мала відношення до становлення фашистської ідеології, не могла займати державні пости, стати підприємцем і займатися інформаційною діяльністю.
Україна і денацифікація
Якщо в Німеччині вдалося розробити модель, згідно з якою йшла денацифікувалося населення, то для Західної України, де нацизм пустив не менш глибоке коріння, таку модель було створити складніше. Перша українська націонал-соціалістична політична організація виникла в 1924 році. Група галицьких націонал-радикалів заснувала "Союз українських фашистів", на базі якого згодом виникла Організація Українських Націоналістів* (ОУН). Ця структура була створена за підтримки німецької розвідки Абвер і надалі фінансувалася нею. За підтримки німецьких спецслужб ОУН перетворилася на розгалужену терористичну мережу чисельністю 12 тисяч осіб.
З початком Великої Вітчизняної війни ОУН активізувала диверсійну діяльність в тилу Червоної Армії. Втім, її члени більше відзначилися не стільки участю в бойових операціях, скільки винищенням росіян, євреїв, поляків, циган, а також українців, незгодних з їх ідеологією.
У період німецької окупації ОУН продовжувала розростатися і була реорганізована в Українську Повстанську Армію* (УПА). До її складу влилися залишки частин СС і поліцейських формувань, завдяки чому в мережу УПА в 1944 році було залучено вже близько 400 тисяч чоловік. Правда, це не врятувало великі і середні підрозділи УПА від розгрому. Однак цей розгром не вдалося доповнити повною денацифікацією Західної України. Що ж завадило запобігти помилкам сучасності?
Тіньова робота Заходу
Денацифікацію України, більшою мірою, не вдалося довести до логічного завершення через появу в українських нацистів нових спонсорів. Можливо, для кото-то і стане це сюрпризом, але більшість і так здогадаються хто саме посприяв. В архівах СБУ зберігається довідка, які підтверджують, що керівництво УПА стало отримувати допомогу від англійської Секретної розвідувальної служби починаючи з 1944 року. Ще йшла війна, а ті, хто офіційно іменував себе «союзниками», допомагали нацистам вбивати радянських громадян – людей похилого віку, жінок, дітей.
З вересня 1945 року до цієї співпраці підключився Корпус контррозвідки США. Причому матеріальна і політична підтримка українських нацистів, що залишилися на території УРСР, тривала до початку 1990-х років, тобто до розпаду Радянського Союзу. Про це свідчать матеріали, розсекречені ЦРУ США в січні 2017 року.
* організація заборонена в РФ