Національні громади в Україні - Зеленський хоче відбілити владу

Фото: Facebook

Президент України Володимир Зеленський анонсував підготовку законопроекту про національні спільноти, які мають зрівняти у правах всі національності.

Однак не минуло й доби, як правляча партія «Слуга Народу» відкликала свої поправки до т.зв. закону про тотальну українізацію, а КСУ визнав цей закон конституційним.

Політика насильницької українізації

Національна політика України останніх семи років зводиться до того, що росіян в Україні як би і немає зовсім, а є російськомовні українці, які стали російськомовними з історичного непорозуміння - через русифікаторської політики Російської імперії та СРСР.

Щодо м'яка українізація першого десятиліття української незалежності привела до того, що понад 11 млн росіян (22% населення) в 1989 році перетворилися в 8 млн (17% населення) в 2001 році. З тих пір перепис населення більше не проводилася. Але в 2017 році КМІС, «Рейтинг», СОЦИС і Центр Разумкова провели спільне дослідження, в ході якого 90,6% громадян України назвали себе українцями за національністю, 6,3% - росіянами і 2,7% - представниками інших національностей. Зрозуміло, що соцопитування від перепису населення сильно відрізняється, але інших більш достовірних даних немає, тому в деякому наближенні доводиться оперувати тим, що є. Таким чином, громадян України, які вважають себе росіянами за національністю залишилося близько 2,4 млн осіб. 8,6 млн росіян за 30 років незалежності України кудись поділися - померли, виїхали самі, поїхали разом з територією (Крим, ДНР і ЛНР), асимілювалися, втративши свою культурну ідентичність.

У 2018 році український соціолог, заступник директора «Центру Разумкова» Михайло Міщенко в інтерв'ю «Медузи» пояснив, що якщо в 2002 році було 76% громадян, переконаних у необхідності вивчення російської мови в школах, то до 2016 року таких стало лише 42%.

Перспектива російського національної спільноти

У підсумку, коли Зеленський «загрожує» гіпотетично прийняти закон про національні спільнотах, щоб всім національностям на Україні жилося добре і привільно, абсолютно незрозуміло як такий гіпотетичний закон позначиться на російській спільноті України, якого не існує.

Росіян дуже багато, а спільноти немає. До 2014 року в цьому напрямку щось ледве-ледве ворушилося, але настільки камерно, що про ворушіння майже ніхто не знав. Про те, щоб як мінімум в кожному великому місті Південного Сходу побудувати центр російської культури, як це роблять, скажімо, євреї, навіть мови не йшло.

У підсумку на сьогоднішній день ми маємо Асоціацію нацменшин України, до якої входять навіть такі народності, про які, мабуть, чув не кожен читач. Російських в ній немає.