Атомний урок для людства. Чорнобильській трагедії 35 років

«Чорнобиль став серйозним уроком для всього людства, а його наслідки досі мають вплив на природу, і на здоров'я людей» - так оцінив наслідки катастрофи на ЧАЕС президент Росії Володимир Путін

Будівництво Чорнобильської атомної електростанції в Київській області УРСР почалося у 1970 році. У 1977 році до енергосистеми СРСР підключили перший енергоблок станції з реактором РВПК-1000 потужністю 1 тис. МВт. У 1982 році на першому енергоблоці ЧАЕС сталася аварія – був зруйнований один з технологічних каналів реактора. У результаті інциденту ніхто не постраждав, а його наслідки ліквідували за три місяці. У 1984-му на Чорнобильській АЕС були виведені на проектну потужність вже чотири енергоблоки.

У ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці ЧАЕС проводилися випробування турбогенератора.

Планувалося зупинити реактор (при цьому планово була відключена система аварійного охолодження) і заміряти генераторні показники.

Безпечно заглушити реактор не вдалося. О 1 годині 23 хвилини за київським часом на енергоблоці стався вибух і пожежа.

«Аварія завжди розвивається за певними стадіями. Спочатку кількісне накопичення помилок, потім якийсь ініціює момент, освіту нештатної ситуації, потім - непередбачені дії персоналу щодо стабілізації ситуації, і аварійний процес виявляється необоротним. Так було в Бхопалі (1984 р найбільша за кількістю жертв техногенна катастрофа на хімзаводі в Індії), так було і в Чорнобилі...»

- академік Валерій Легасов

ПП стало найбільшою катастрофою в історії атомної енергетики: була повністю зруйнована активна зона реактора, будівлю енергоблока частково обвалилася, відбувся значний викид радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище.

Безпосередньо під час вибуху загинула одна людина – оператор насосів Валерій Ходемчук (його тіло не вдалося виявити під завалами), вранці того ж дня в медсанчастині помер від отриманих опіків і травми хребта інженер-наладчик системи автоматики Володимир Шашенок.

• 27 квітня евакували місто Прип'ять (47 тис. 500 осіб), а у наступні дні - населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Всього протягом травня 1986 року через 188 населених пунктів в 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції було відселено близько 116 тис. осіб.
• Радіоактивному забрудненню піддалося більше 200 тис. кв. км, з них 70% - на території України, Білорусії та Росії.
• Найбільш забруднені були північні райони Київської і Житомирської обл. Української РСР, Гомельська обл. Білоруської РСР і Брянська обл. РРФСР.

27 квітня 1986 року було евакуйовано 47,5 тис. жителів міста Прип'ять, а в наступні дні – все населення десятикілометровій зони навколо ЧАЕС. У травні були відселені вже 188 населених пунктів, що знаходяться в радіусі 30 км від станції, загалом близько 116 тис. осіб. До гасіння пожежі та ліквідації наслідків аварії загалом було залучено близько 600 тис. осіб зі всього СРСР, включаючи 340 тис. військовослужбовців з 210 військових частин і підрозділів та 18,5 тис. співробітників МВС. Зруйнований вибухом реактор з вертольотів засипали спеціальною сумішшю карбіду бору, свинцю і доломіту, а також речовинами і розчинами. Всього на четвертий енергоблок скинули близько 11,4 тис. різних матеріалів. Уже в 1986 році над реактором був зведений бетонний саркофаг висотою 50 м і зовнішнім контуром 200 на 200 м. Завдяки цьому викиди радіоактивних речовин в навколишнє середовище вдалося зупинити. Чорнобильська АЕС була остаточно зупинена в 2000 році. Для зняття енергоблоків з експлуатації та утилізації відходів на Україні було створено Державне спеціальне підприємство «Чорнобильська АЕС».

Після трагедії в Чорнобилі були також суттєво переглянуті вимоги до безпеки, зокрема підходи до проектування, будівництва та експлуатації станцій. Сьогодні до 40% вартості АЕС складають всілякі системи захисту і безпеки.

Практично повсюдно викиди і скиди радіоактивних речовин при роботі АЕС знаходяться в строго регламентованих межах. Вони встановлені на рівнях, які на 2-3 порядки нижче доведених рівнів шкідливого впливу радіації на здоров'я людини і тим більше на навколишнє середовище.