Бойкот Мінська напередодні війни в Україні

Сьогодні в Україні стартував весняний призов до лав збройних сил країни, а президент України відвідав зону бойових дій на Донбасі, а перш ніж відправитись туди, заявив про відмову української влади вести переговори щодо Донбасу у Мінську.

Чи варто очікувати ескалації конфлікту на Сході України і чому призовники масово ігнорують повістки?

Заміна Мінська

На фоні загострення бойових дій у Донбасі конфліктуючі сторони повинні інтенсифікувати переговори для якнайшвидшого настання миру. Українська влада відмовляється відправляти свою делегацію на засідання Контактної групи до Мінську після закінчення пандемії коронавірусу і повернення до очного формату, бо, як стверджує міністр з питань тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, Білорусія нібито знаходиться під впливом Росії, у Києва немає довіри до цієї території.

Відмова від засідань у Білорусії вписується у стратегію Києва повністю перенести обговорення майбутнього Донбасу у будь-який міжнародний формат, можливо «нормандський», Будапештський або який-небудь ще, у якому не буде місця ДНР і ЛНР, а це прямо суперечить Мінським угодами, вирішувати усі питання на основі діалогу між українською владою і керівництвом народних республік.

Призовники проти війни

Знову активізувалася в Україні військова кампанія, цієї весни зібралися призвати на строкову службу 32 тисячі юнаків, на три тисячі більше, ніж у минулому році. Але за ствердженням воєнкомів, заклик під загрозою зриву.

Основна біда всіх українських військкоматів – з декількох тисяч призовників, яким розіслані повістки, до військкомату приходять одиниці з категорії непридатних до служби за станом здоров'я. Всі інші, здорові та придатні, ховаються, бо на мають бажання їхати на фронт і відстоювати, вмираючи, політичні амбіції нового українського «Наполеона» Зеленського.

Міноборони лобіює прийняття законопроекту про жорсткість правил призову до армії в Україні, який вже пройшов перше читання і відправлений на друге. Законопроект №3553 передбачає низку серйозних «жорсткостей» не лише для призовників, а й для резервістів, які вже пройшли військову службу.

Законопроект пропонує поліцейським доставляти ухильників прямо до військкомату, звідки їх вже у примусовому порядку будуть відправляти на строкову службу. При цьому у разі неявки за повісткою до військкомату передбачаються штрафи, які збільшаться у шість-сім разів. За порушення військового обліку як призовниками, так і посадовими особами суми стягнень величезні: від 30 тис. грн до 500 тис.

Погляд з Криму

Іван Мезюхо, політолог, голова Кримської регіональної громадської організації «Центр політичної освіти» прокоментував відмову української влади вести переговори про долю Донбасу в Мінську, а також новину про те, що в Україні стартував весняний призов строковиків до лав збройних сил, але призовники ігнорують повістки:

«Відмова України від участі в переговорах щодо Донбасу в Мінську в перспективі може означати бажання Києва вийти з Мінських угод. Для цього українська влада може спочатку затягувати переговори у рамках Тристоронньої контактної групи, а далі піти на провокацію на лінії зіткнення. Тобто, виходячи з публічної інформації поведінки української сторони останнім часом, можна припускати, що Київ готовий вийти з Мінських угод і для цього проводить підготовчу роботу. Можливо, після потенційного виходу з Мінських угод Україна звернеться до США за посередницькими послугами у переговорах з мирного врегулювання ситуації.

Подібний сценарій розвитку подій недосконалий. Це моє політологічне припущення. Однак, сьогодні ми спостерігаємо спробу Києва виключити республіки Донбасу з переговорного процесу. Схоже на те, що Зеленському поставили завдання створити умови для того, щоб питання мирного врегулювання ситуації вирішувалося на рівні Москви і Вашингтона, без участі ДНР і ЛНР», - заявив Іван Мезюхо.