ua
ua ru
5 великих жінок-вчених Росії
Культура і традиції
11 лютого 2021
3 Коментаря

11 лютого у світі відзначають Міжнародний день жінок у науці. У цій статті ми розповімо вам про 5 жінок, відкриття яких змінили науку та світ.

Міжнародний день жінок у науці - свято досить молоде. Це свято затвердили резолюцією ООН лише у 2015 році. Ця резолюція виступає за рівність і розширення прав й можливостей жінок і дівчаток у науці.

За останні роки світове співтовариство досягло значних успіхів у питанні залучення жінок і дівчаток до науки. Незважаючи на це, вони до сих пір стикаються з обмеженнями у цій сфері.

Саме такі жінки запобігли епідемії холери під час Великої Вітчизняної війни, винайшли перший радянський антибіотик і люмінесцентні лампи.

Зінаїда Єрмольєва - «Пані Пеніцилін»

Одна з родоначальниць вітчизняної мікробіології Зінаїда Віссаріонівна Ермольева (1898-1974) обрала свою професію невипадково. У 1915 р. вона вирішила стати лікарем, дізнавшись про те, що її улюблений композитор Петро Чайковський помер від холери. Тоді Зінаїда вирішила присвятити себе боротьбі з цим захворюванням, і поступила до Донського державного університету, який закінчила у 1921 р.

Під час епідемії холери 1922 р. Зінаїда ледь не померла у результаті експерименту над собою: досліджуючи шляхи зараження інфекцією, вона навмисно випила воду, яка містила холерні вібріони. Завдяки її сміливому експерименту вчені створили сучасні норми хлорування води.

У 1939 р. її відрядили до Афганістану, де вона винайшла методи експрес-діагностики холери та ефективний препарат не тільки проти цієї хвороби, але ще і проти черевного тифу та дифтерії. А під час Другої Світової війни Зінаїда змогла запобігти поширенню епідемії холери під Сталінградом. Хвороба почалася серед німецьких військ та загрожувала мешканцям міста і радянським військовим, але Зінаїда розпочала виробництво бактеріофага та провела разом з колегами масове щеплення і хлорування колодязів, а це допомогло зупинити епідемію.

Однією з найважливіших заслуг радянського мікробіолога став винахід першого вітчизняного антибіотика «Крустозіна» (аналог пеніциліну). Творець останнього Говард Флорі був у СРСР з делегацією у 1944 році, щоб порівняти два препарати. Виявилося, що крустозін ефективніше. Під враженням Флорі прозвав її «Панні Пеніцилін».

Софія Ковалевська, перша жінка-математик

Перша у світі жінка-професор та перша жінка-математик у Росії Софія Василівна Ковалевська (1850-1891) познайомилася з математикою у дитинстві. Легенда свідчить, що через брак шпалер стіни її дитячої кімнати були обклеєні лекціями математика Михайла Остроградського про диференціальне та інтегральне числення. Перші уроки вона отримала від домашнього наставника, але здобути вищу освіту змогла лише за кордоном. Тоді отримати доступ до вищої освіти жінці було майже неможливо, тому Софія організувала фіктивний шлюб та поїхала з чоловіком - молодим вченим до Німеччини. Там вона слухала лекції спочатку в Гейдельберзькому університеті, потім у Берлінському університеті, а в 1874 р. отримала ступінь доктора філософії Геттінгенського університету.

Ліна Штерн, перша жінка-академік СРСР

Ліна Соломонівна Штерн (1878-1968) народилася у Курляндській губернії (зараз Латвія) Російської імперії. Вона стала першою жінкою-професором Женевського університету, а згодом стала першою жінкою-академіком у СРСР, куди вона повернулася у 1925 р., коли отримала запрошення приєднатися до кафедри фізіології при Другому МДУ (з 1930 р. - 2-й Московський медичний інститут).

Неймовірно енергійна та працездатна жінка Ліна Соломонівна з 1925 р. й до січня 1949 р. викладала на кафедрі фізіології та одночасно була (1929-1948 рр.) директором Інституту фізіології Наркомосу РРФСР (згодом Академії наук СРСР). У 1932 р. Штерн була обрана членом Німецької академії природничих наук, а з 1939 р. стала академіком Академії Наук СРСР. Основним напрямком її досліджень було вивчення хімічних та фізико-хімічних основ фізіологічних процесів у організмі людини і тварин. Саме вона створила термін «гематоенцефалічний бар'єр» - механізм, який вибірково регулює обмін речовин між кров'ю та центральною нервовою системою й пдітримує захисну функцію організму.

Під її керівництвом вчені розробили електроімпульсний метод припинення фібриляції шлуночків серця та першу установку для електротерапії серця. Завдяки їй була розроблена методика лікування травматичного шоку, яка широко використовувалася у військових госпіталях під час Другої Світової війни. А в 1947 р. Штерн запропонувала ефективний метод лікування туберкульозного менінгіту завдяки введенню у спинно-мозкову рідину стрептоміцину.

Ольга Ладиженська, математик

Видатний математик XX ст. Ольга Олександрівна Ладиженська (1922-2004) народилася у невеликому містечку у Костромській області. Її батько Олександр Іванович - шкільний вчитель математики та колишній офіцер царської армії навчив дочку любити свій предмет (вже у 10 років вона легко виконувала завданнями з вищої математики), але дорога до науки не було легкою. У 1937 р. її батька репресували і незабаром розстріляли, а клеймо «доньки ворога народу» заважало Ользі потрапити до математико-механічного факультету Ленінградського університету (ЛДУ).

Лише у 1943 р. їй це вдалося. Саме там вона отримала звання доктора фізико-математичних наук і стала професором кафедри вищої математики і математичної фізики Фізичного Факультету ЛДУ. Ладиженська стала автором понад 200 робіт, які охоплюють широкий спектр завдань та проблем теорії диференціальних рівнянь у приватних похідних. Наприклад, її робота щодо теорії гідродинаміки допомагає у розробках, пов'язаних з рухом судна, торпеди, крові у судинах та рідини в насосах.

Фатіма Бутаева, винахідник люмінесцентних ламп

Родом з маленького осетинського містечка, де ніхто не вмів навіть писати, Фатіма Асланбековна Бутаева (1907-1992) почала працювати викладачем математики у Куйбишеві, відразу після закінчення Другого Московського державного університету в 1932 р. До Москви Фатіма повернулася того ж року і потім два роки працювала викладачем теоретичної механіки у технікумі Навчального комбінату Метробуду. У 1934 р. перейшла на роботу до Всесоюзного електротехнічного інституту (ВЕІ) до лабораторії джерел світла, спочатку як інженер, а потім і як керівник кафедри.

Завдяки своїм працям Фатіма згодом стала відома як співавтор винаходу перших люмінесцентних ламп, за що у 1951 р. її нагородили Сталінською премією другого ступеня. Саме тоді Бутаєва спільно з колегами створила новий принцип посилення світла, який сьогодні використовують у всіх лазерах. Цей винахід випередив свій час і лише через вісім років отримав визнання.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
3 Коментаря
Коментарі (3)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Ангеліна
11.02.2021

Дуже цікаво... :)

Ніно Каридзе
11.02.2021

Яка цікава стаття!

Толик
11.02.2021

даааа, наши женщины -гениальны! практически каждая таит в себе целый мир!..

Зворотний зв'язок
Інформаційне агентство «Крим сьогодні», регістрація Роскомнагляду - ИА №ФС 77-78535 від 29 червня 2020 року
м. Сімферополь