Основоположник і організатор ядерної науки та ядерної промисловості СРСР Ігор Васильович Курчатов

Репродукція картини художника Василя Єфанова «Портрет академіка Курчатова»

118 років тому у місті Сім народився Ігор Васильович Курчатов – академік, великий фізик-ядерник, який став батьком атомної галузі в фізиці. Під його керівництвом виникла не тільки перша радянська атомна бомба і перша воднева бомба, але і перша в світі атомна електростанція.

Важкий шлях до науки

Ігор Васильович Курчатов народився 12 січня 1903 року в місті Сім у родині лісника. Мати після заміжжя повністю присвятила себе родині та стала домогосподаркою. Після 1908 року батька перевели до землевпорядної комісії Симбірська, куди сім'я і переїхала жити. Курчатови жили бідно, тому хлопчикові довелося вступати в дві школи на денну і вечірню зміну, щоб попутно вивчитися на слюсаря та підробляти. Деякий час Ігор працював на заводі. І незважаючи на все це, Курчатов отримував тільки найвищі оцінки.

Родина Курчатових у 1912 році тільки переїхала до Сімферополя з уральського містечка Сім. Можна було здивуватися тому збігу першого складу, майже казкового: «Cім-Cім», адже проміжним містом став ще й Симбірськ. Але привід переїхати до Криму у батьків Ігоря був кілька прозаїчний, життєвий – дочка захворіла на туберкульоз гортані... Ігорю тоді було дев'ять років.

Наприкінці серпня 1912 року Ігоря Курчатова зарахували до першого класу Сімферопольської чоловічої казенної гімназії, де він навчався до 16 травня 1920 року і закінчив повний восьмирічний курс. У справжньому атестаті, що зберігається в кримському архіві – лише відмінні оцінки з усіх предметів. У 1920 році майбутній учений поступив до Таврійського університету – одного з перших вищих навчальних закладів Криму, заснованого у травні 1918 року в Ялті, вибравши фізику спеціальністю свого життя. Через три роки він блискуче закінчив університет, підробляв на залізниці. У 1925 році, оцінивши здібності Курчатова, професор Іофе запросив молодого хлопця для роботи у лабораторії Ленінградського фізико-технічного інституту. На Ігоря покладалися великі надії, і він з усією впевненістю їх виправдав. Саме у цьому інституті почалося суперництво Курчатова з молодим блискучим вченим – Капицею. Вони обидва незабаром стали провідними вченими, після чого Іофе запропонував двом фізикам стажування в Англії. Капіца довго не роздумуючи погодився, а ось Курчатов відмовився, пояснивши, що не може відмовитись від вже розпочатих проектів. Його відмова від поїздки не була помилкою. Працюючи над одним з проектів, Курчатов зробив неймовірне відкриття. Виявивши аномалію в поведінці діелектриків у сильних електричних полях, вчений вивів сегнетоелектрики. Ще деякий час Курчатов працював над діелектриками і напівпровідниками, але пізніше захопився вивченням атомного ядра і присвятив цьому все життя. Він відкрив новий напрямок під назвою ядерна фізика.

Атомні проекти

Курчатов був дивовижним вченим. Поєднуючи у собі великий розум, він завжди був життєрадісним та веселим. Коли Ігор Васильович був задоволений, він завжди погладжував свою довгу бороду, за що його колеги жартома звали його «Борода». Курчатов завжди був уважним та вимогливим. Для нього не існувало дрібниць. Кожна справа, якою він був зайнятий, була вкрай важливою. У 1932 році Курчатов створив перший в Європі циклотрон – електромагнітний пристрій для прискорення заряджених частинок. А у 1943 році фізика призначили досліджувати властивості урану. І Курчатов з великим ентузіазмом і ретельністю взявся за роботу. Він неодноразово писав листи владі з пропозиціями щодо поліпшення ядерної лабораторії. У 1945 році стало відомо, що в Сполучених Штатах винайшли першу у світі атомну бомбу. Сталін вирішив, що Радянському Союзу також необхідна ядерна зброя для врівноваження сил. Курчатов був обраний науковим керівником проекту. Стежив за виконанням проекту Берія. У 1948 році почалося проектування водневої бомби, ґрунтуючись на ідеї та напрацюваннях Сахарова. Керівництво проектом взяв Курчатов. Воднева бомба вийшла в 20 разів могутніше атомної. Після випробувального вибуху утворилася хвиля, яка 7 разів обігнула земну кулю і могла нанести катастрофічні руйнування. Вона стала першою в світі водневої бомбою. Також колектив Курчатова створив відому «Цар-бомбу» неймовірної руйнівної сили, випробування якої відбулося в 1961 році. Фізик-ядерник розвивав ідею створення атомної електростанції в 1949 році почав роботу над реакторами для атомної станції, а у 1954 році в місті Обінск була успішно запущена перша в світі атомна електростанція.

Останній уклін вченого

За свій великий внесок у науку Ігор Васильович Курчатов був тричі визнаний Героєм Соціалістичної Праці, п'ять разів нагороджений орденом Леніна і чотири рази – Сталінською премією. Мав безліч і інших нагород. Останні роки свого життя вчений присвятив управлінню термоядерної реакції. Смерть наздогнала видатного фізика-ядерника дуже несподівано. У лютому 1960 року Курчатов приїхав до свого давнього друга Юлія Харитонова, і вони присіли на лавочку поговорити. Раптом в розмові виникла довга пауза, а коли Харитон подивився на свого приятеля, той уже був мертвий. Раптово зупинилося серце через тромб, що відірвався. Для всіх це виявилося великим ударом. Друзі та колеги знали, що Курчатов тяжко хворий. Але було важко повірити, що настільки життєрадісна людина піде з життя так рано. Він міг ще стільки зробити для країни і для науки. Але робота з радіоактивними речовинами мала непоправні наслідки. Людина, яка стояла біля витоків створення «ядерного щита», був удостоєний вищих державних почестей – урна з прахом вченого похована в Кремлівській стіні.

Пам'ять про кримського вченого

У Криму дбайливо зберігають пам'ять про великого вченого-фізика. У Сімферополі пам'ятні дошки встановлені на будівлях гімназії та університету Вернадського. У столиці Криму його ім'ям названа вулиця. Вулиця Курчатова розташована в старому місті, де кожен будинок пам'ятає його кроки. І «Драбина любові» у Сімферополі, яку так люблять відвідувати молоді пари, колись була просто стежкою, по якій дуже часто ходив молодий Курчатов – з дому на роботу, на навчання. У Криму Ігор Курчатов був і під час Великої Вітчизняної війни, коли в нагоді його розробки по розмагнічуванню хв, скинутих фашистами в акваторію Чорного моря. Ігор Курчатов допоміг своїй країні увійти у технологічну епоху останньої половини двадцятого століття, сформувавши подвійний напрямок розвитку атомної енергії у Радянському Союзі. Якби він зосередився лише на створенні озброєнь, то мирне застосування ядерної енергії (атомні електростанції), можливо, не з'явилося так швидко.