Za Победу

Найбільша поразка радянських військ. 79 років тому нацисти захопили Київ

18 вересня 2020
Найбільша поразка радянських військ. 79 років тому нацисти захопили Київ

19 вересня 1941 року підрозділи Вермахту увійшли до столиці радянської України, залишену частинами Червоної армії. Київська стратегічна оборонна операція завершилася найбільшою поразкою радянських військ за всю війну. Про причини грандіозної військової катастрофи і винних в її масштабах історики сперечаються до сьогодні.

У фальшивому становищі

У перший же день війни Київський особливий військовий округ був перетворений в Південно-Західний фронт в складі 5-ї, 6-ї, 12-ї та 26 армій. Надалі його склад поповнювався і іншими сполуками. В кінці липня Ставка верховного головнокомандування віддала військам наказ відійти на укріплені позиції на довоєнних кордонах СРСР і, спираючись на них, зупинити наступ противника.
Однак зробити цього не вдалося. Передові частини гітлерівців вже 11 липня досягли рубежів Київського укріпрайону. У цій обстановці силами 5-ї армії було завдано контрудар, що змусив німців зупинити наступ на Київ. Однак їм вдалося розвинути наступ південніше, проти 26-ї і 12-ї армій. В результаті радянські війська залишили Вінницю, і потрапили в котел під Уманню.
На початку серпня німцям знову вдалося прорвати лінію оборони під Києвом, при цьому ДОТи Київського укріпрайону билися в оточенні, поки контрудари радянських військ не змусили супротивника відступити. До 16 серпня ситуацію на цьому напрямку вдалося стабілізувати.
До цього часу на північ від німці підійшли до Смоленська, а війська групи армій «Південь» вийшли до Дніпра на всьому протязі його течії на південь від Києва. Не зупиняючись на досягнутому, вони зайняли плацдарми на східному березі річки, і розвинули наступ на Лівобережжі. Виник ризик оточення п'яти радянських армій: 21-й, 5-й, 37-й, 26-й, 38-й.

Запекла боротьба

19 серпня командуючий Південно-Західним фронтом генерал-полковник Кирпонос отримав дозвіл ставки відійти за Дніпро і утримувати на його правому березі лише район Києва. Однак на плечах відступаючих військ форсувати річку на північ від Києва вдалося і німцям. На припинення цього прориву були витрачені значні резерви Південно-Західного фронту.
У цей момент особисто Гітлером було прийнято рішення перенаправити на південь частину сил групи армій Центр, що наступали на Москву. 21 серпня було віддано відповідне розпорядження. «Найважливішим завданням» літньої кампанії 1941 р. були визначені «захоплення Криму, промислових і вугільних районів на річці Донець і блокування шляхів підвезення росіянами нафти з Кавказу».
24 серпня 2-а танкова група вермахту під командуванням Г. Гудеріана розгорнула наступ на південь в напрямку Конотопа. Брянському фронту генерал-полковника А.І. Єременко не вдалося зупинити його настання. А назустріч 2-ї танкової групи з району Кременчука вдарила 1 танкова група Е. фон Клейста.

Відхід військ

До 7-вересня 1 танкова група вийшла до Конотопа, і в той же день головнокомандувач південно-західним напрямком С.М. Будьонний попросив дозволу відвести 5-у армію з району Києва, але отримав відмову. А вже через два дні німці зайняли Чернігів.
11 вересня Сталін так резюмував телефонну розмову з Кирпоносом: «Києва не залишати і мостів не вибухають без дозволу Ставки». Командувач фронтом запевнив його, що про подібний відступі не може бути й мови. Сталін запропонував виділити частину сил фронту на підготовку оборонного рубежу по р. Псел і тільки тоді почати евакуацію Києва, щоб уникнути повторення ситуації із захопленням німцями плацдарму на лівому березі Дніпра у Окуннікова. Однак ресурсів для реалізації цього плану у фронту вже не було.
Загроза оточення Південно-Західного фронту наростала з кожним днем. Його резерви були вичерпані на безуспішну ліквідацію проривів на своєму північному і південному флангах. 12 вересня від посади був відсторонений Будьонний, а на зміну йому був призначений С.К.Тимошенко, який, нарешті, віддав наказ про відступ.
Але було пізно. Днем раніше кільце навколо Південно-Західного Фронту зімкнулося. Тим більше, що Кирпонос вимагав підтвердження розпорядження про відхід з боку Ставки, яке було отримано лише в ніч на 18 вересня, та й то, лише для займали власне Київ військ 37-ї армії.
Проте на той момент керованість військами фронту, дезорієнтованими і які зазнали значних втрат, була втрачена. Тому організований відступ армій згідно з виданим генералом Кирпоносом наказу було вже неможливо. Сам він зі своїм штабом приєднався до відступаючим частинам 5-ї армії і загинув 20 серпня. Днем раніше гітлерівці зайшли до Києва. Почалася окупація, яка тривала 778 днів і коштувала місту величезних людських жертв.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
864 Перегляду
1 Коментар
Коментарі (1)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Анастасия
24.12.2020

Небыло шансов у нас...