Алімє Абденанова: подвиг розвідниці

Велика Вітчизняна війна була загальнонародною справою. З перших днів ворогу вдалося захопити значні території Радянського Союзу. Люди на окупованих територіях відмовлялися схилити голову перед нацистськими ідеалами, тому формувався потужній рух опору.  Від того часу, як Крим опинився під владою німецько-фашистських загарбників, на землях півострова почали діяти чисельні партизани та підпільники. Щоб звільнити Республіку від ворогів треба було майже два роки та зусилля сотень тисяч людей. Однією з них була розвідниця Алімє Абденанова, ця 19 річна дівчина створила цілу агентурну мережу в тилу ворога і досить довгий час - п'ять місяців, відправляла цінні відомості про пересування військ противника та характер його оборони.

Після закінчення курсів медсестер, дівчина працювала у військовому госпіталі, до цього вона не раз писала заяви про те, щоб її взяли на фронт, але їй відмовляли. І тільки після багатьох звернень її відправили вчитися розвідувальній справі. Саме національність Алімє стала вирішальною для її призначення до Криму, адже всі розвідники російської зовнішності терпіли невдачу, на території здебільшого заселеній татарами. Німецькі солдати без зусиль знаходили нові обличчя в натовпі.

 Коли майору Трусову представили тендітну 19-річну дівчину, він не міг і подумати, як довірить їй роботу, яка пов'язана зі смертельним ризиком. З цим завданням не впоралося кілька груп досвідчених професіоналів. Дівчині потрібно було знайти союзників там, де безліч людей стали зрадниками та перейшли на бік фашистів, будь-яке необережне слово призвело б до тортур, і до смерті.

Дівчині привласнили оперативний псевдонім «Софіє», що в перекладі з татарської означає «чиста». Алімє наполегливо готували досвідчено управляти агентурною мережею, вчили не тільки збору інформації, але й її обробці. На підготовку нового агента було відведено всього лише місяць.

5 жовтня 1943 «Софіє» передала перше повідомлення в штаб генерала Трусова. За іронією долі найціннішим агентом Алімє стане поліцай - її рідний дядько, який був близьким до адміністративної інформації окупантів. Бабуся підпільниці здобувала для внучки інформацію про те, кому можна довіряти, і з тих пір агентурна мережа виходила на зв'язок кожен день.

Вражаюче, але Алімє Абденановій вдавалося роздобути настільки цінні відомості, які підвищили ефективність артобстрілів противника у рази, настільки, що через кілька десятиліть визволителі Криму приїжджали подякувати родичів дівчини за її внесок до загальної Перемоги.

Останній місяць життя Алімє став безперервним болем. Безперервні перемоги Червоної армії наштовхнули німців на роздуми про підпілля. Дівчину знайшли досить швидко. Її, як керівника групи, катували з особливою старанністю. Їй вирвали волосся та нігті, обливали на морозі холодною водою, порізали обличчя, перебили руки і ноги. Вона мовчала. Навіть підготовлена ​​операція з звільнення агентурної мережі із полону німців не допомогла. «Софіё» загинула в катівнях концтабору «Червоний», до моменту звільнення півострова там були вбиті майже всі в'язні, фашисти усували людей з особливою жорстокістю.

Відразу після звільнення Криму Микола Трусов прилетів на літаку з Москви, щоб особисто подякувати батькам Алімє за виховання гідної дочки свого народу. А вже через два тижні всіх кримських татар депортують в Узбекистан. Рідні героїні Радянського Союзу змогли повернутися на батьківщину тільки через 45 років. Вже у 2014 році, після того як Крим став частиною Росії, Алімє присвоїли звання Героя Росії. Так була відновлена історична справедливість.

Фото:  Ілюстрація з книги А. Умерова "Дочка Батьківщини" . Алімє Абденанова

Автор: Анастасія Огнева