Za Победу

Сергій Мульд про унікальні особливості археології Кримського півострова

15 травня 2020
Сергій Мульд про унікальні особливості археології Кримського півострова

Фото з соціальної мережі ВКонтакте Сергія Мульда

Важко уявити когось в Криму, діяльність якого охоплювала такі різноманітні  професії. На наші запитання відповів редактор Кримської ліги та Всеросійської Юніор-ліги КВН, один з авторів ТВ-програми «Дитячий КВН» на СТС, а за сумісництвом археолог, науковий співробітник Науково-дослідного центру історії та археології Криму КФУ ім. Вернадського Сергій Мульд.

Широка громадськість пов'язує ваше ім'я не тільки з КВНом, а й з археологією. Розкажіть, чи багато таємниць зберігає кримська земля? Наскільки добре вивчені археологічні пам'ятники регіону?

Археологією я займаюся вже близько 30 років. Не скажу, що багато людей знають про цю мою діяльність.

Після першого курсу історичного факультету у студентів проходить археологічна практика. Саме після цієї практики я зрозумів, що це заняття мені подобається. Я став проводити літо в експедиціях. Коли на третьому курсі я пішов на заочну форму навчання, став займався в Науково-дослідному центрі історії та археології Криму Кримського федерального університету ім. В.І. Вернадського. Я займаюся тут вивченням історії та археології Криму і до цього дня.

На моєму рахунку вже більше сотні експедицій на різних археологічних пам'ятках. Це не тільки могильники, але ще і городища, наприклад, Ескі-Кермен.

Якщо взяти в загальноросійських масштабах, то в Криму, швидше за все, найбільше скупчення археологічних об'єктів. Їх дійсно тут тисячі! Одних курганів, які ми бачимо на поверхні, десятки тисяч в Криму. Скільки пам'яток археології зберігає наша земля взагалі уявити складно. Відкрито вже сотні об'єктів. Дослідження ведуться повільно, у нас є свідчення про деяких пам'ятниках, до вивчення яких ми навіть не приступили.

Ви - керівник експедиції, що досліджує могильник Левадки. Скажіть, Ви плануєте ще якісь наукові експедиції?

Моя спеціалізація - вивчення могильників скіфів та сарматів. У цій тематиці у мене є і свій пам'ятник - могильник Левадки в Сімферопольському районі, який я вивчаю з 2000 року. Я виявив його в 1997 році.

Зараз не вистачає фінансових можливостей для продовження дослідження. У Криму активно фінансуються розкопки, пов'язані з великими об'єктами будівництва. Наукові гранти отримати дуже складно, охочих багато. З 2015 року моє дослідження призупинилося. Сам пам'ятник дуже цікавий та різноплановий. Там розташований не тільки курган, але й печерний комплекс. Я беру участь в інших розкопках, але хотів би продовжити вивчати свій пам'ятник археології.

Будівництво траси «Таврида» і Кримського моста виявило багато об'єктів, цінних для археології. Їх дослідження тривають? Поділіться з нашими читачами: як впливають великі будівництва півострова на діяльність археологів? Чи можливо це відрегулювати на державному рівні?

Для початку варто сказати, що розкопки - це і добре, і погано. З одного боку, відкриваються нові пам'ятники археології, проводяться дослідження. З іншого боку, вони проходять надзвичайно швидко з залученням не професійних працівників. Через помилки і поспіх втрачається безліч важливої ​​інформації. Але, варто сказати, що ця робота добре оплачується. Дослідження на цих ділянках буде тривати до закінчення будівельних робіт.

Звичайно, все можливо відрегулювати на державному рівні та посилити контроль тих організацій, які беруться за проведення розкопок в експедиціях. Зараз засобом контролю над такими організаціями є складання відповідальною особою наукового звіту, який обов'язково повинен подаватися по завершенню робіт. Це серйозна праця, куди входять всі матеріали, зібрані під час розкопок і перевіряє його спеціальна комісія. За підсумками комітет дає оцінку проведеній роботі.

Але, що стосується організації робіт в розкопках, вони формуються дуже швидко, при мінімальному складі наукових співробітників. Тому робота не завжди проводиться якісно і прозоро. Це стосується і звітної і організаційної роботи в таких випадках. Ми втрачаємо частину інформації.

В одному зі своїх інтерв'ю Ви розповідали про випадки розграбування місць масових поховань та боїв за часів Великої Вітчизняної війни. Невже «чорні копачі» ще існують? Чи є в Криму ще місця, які приваблюють мародерів?

З переходом до складу РФ ми отримали більш жорстке законодавство щодо незаконних досліджень і розграбування могил. Масові грабежі у нас припинилися. Більшість таких руйнувань припадав на 90-ті роки. Ми втрачали практично щороку кілька десятків пам'ятників археології.

Зараз у нас інша біда. Люди стали ходити з металошукачами. Також руйнуючи історичні пам'ятники. Законодавчо це, звичайно, заборонено, але поодинокі розграбування відбуваються досі. Є інформація, яка існує серед археологів, що такі грабіжники «перевзулися» і стали працювати в пошукових загонах. Вони отримують дозвіл і їх стає неможливо контролювати. Нам необхідна конкретна програма, яка буде регулювати діяльність на території археологічних пам'яток. Все, що зараз існує в даному напрямку просто не працює

Звичайно хочеться, щоб держава приділяла більше уваги археології. Адже все, що є у нас в землі - це власність держави, не можна ставитися до цього без належної уваги.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
855 Переглядів
3 Коментаря
Коментарі (3)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Борис
15.05.2020

Мені подобається такий екслюзив!

Олексійович
15.05.2020

Так, чорні археологи багатіють всюди

Лариса Коваль
15.05.2020

Цікаве інтерв'ю