Варшавський договір. Чим закінчилася спроба продажу Галичини і Волині?

Петлюра і Пілсудський у Варшаві

Так званий Варшавський договір, укладений 21 квітня 1920 між главою відродженої Польської держави Юзефом Пілсудським та главою (головним отаманом) Української Народної Республіки Симоном Петлюрою, належить до дискусійних аспектів минулого. Характерно, що і досі тривають суперечки про зміст і суть цієї угоди. Що ж, власне, це було: спроба об'єднаними силами обох сторін протидіяти наступу більшовиків, які прагнули «радянізувати» території Східної та Центральної Європи? Або банальна зрада українських національних інтересів?

Протиріччя в сприйнятті

Варшавський договір, як розсудила історія, виявився корисним лише для поляків: вони отримали союзника, який допоміг їм відстояти незалежність. Українцям же, крім продовження останніх «конвульсій отаманщини», цей союз не дав нічого. Звідси й такі негативні оцінки Варшавського договору в спогадах українських діячів періоду визвольних змагань - адже писали вони їх після загибелі УНР.

Цей негативізм перейшов і в українську історіографію часів незалежності. Однак після державного перевороту в лютому 2014 го ситуація змінилася, і пакт Пілсудського-Петлюри став трактуватися як важливий етап українського державного проекту.

І навіть зі зміною глави української держави в цьому відношенні змін не відбулося: 27 січня під час траурних заходів в Освенцимі президент України Володимир Зеленський відгукнувся на пропозицію польського колеги Анджея Дуди провести спільне святкування 100-ї річниці Варшавської битви - яка стала прямим наслідком договору Пілсудского-Петлюри, підписаного у  Варшаві декількома місяцями раніше.

Уроки історії

У спробах переписати історію, Україна стала суперечити сама собі. Відразу після підписання договору Польща під керівництвом Пілсудського проводила жорстку і репресивну політику щодо українців. На совісті цього діяча і полонізація українських шкіл, і ганебна пацифікація, і концтабір Береза-Картузька, через який пройшло безліч українських діячів. Що ж виходить? Українському президенту запропонували відзначити початок репресій?

Більш того, варто розглянути найбліш суперечливий факт. Згідно з таємною  угодою, без якої Варшавський договір не був би підписаний, УНР зобов'язувалася передати Польщі Східну Галичину та Волинь. Цікаво, як би сьогодні націоналісти оцінили б цей крок? Багато хто стверджує, що Петлюра – національний герой України. Що ж, якщо торгівля українськими землями на догоду політичним інтересам – це героїзм ...

Для Пілсудського цей альянс дав федерацію Міжмор'я, легітимність спільних міжнародних зусиль, забезпечив розширення частини польського кордону на схід та заклав домінування Польщею над українською державою.

Але ірраціонально цим цікавляться й ті, хто у всіх бідах своїх того часу звинувачував зрадницьке відношення Польщі.  Такі люди лише звикли бачити корінь своїх проблем в чужих державах. І, на жаль, ця позиція занадто часто проглядається в українському погляді на життя.