Меморіал пам'яті в Дубках: останній путь в'язнів фашизму
Фото: "Переяславська рада 2.0"
Сьогодні вже нічого не нагадує про ту трагедію, що розгорнулася тут в роки Великої Вітчизняної війни. Тільки напис на плиті меморіалу може розповісти про ці злочини:
"Тут в 1941-1944 роках німецько-фашистськими загарбниками були по-звірячому знищені тисячі радянських громадян".
Фото: "Переяславська рада 2.0"
Пам'ять про злочин фашизму
Гітлерівські кати та їх підручні з 147-го і 152-го добровольчого татарського батальйону не знали пощади. Серед 8000 убитих радянських громадян були діти, жінки та літні люди. Всі вони були в'язнями, які страждали в ув'язненні концтабору на території радгоспу "Червоний". Всього за роки окупації Криму фашисти знищили близько 90 000 мирних громадян і понад 45 000 радянських військовополонених.
У таборі смерті під Сімферополем людей розстрілювали, труїли газами в душогубках, спалювали на вогнищах, скидали в колодязі живими. В'язнів били батогами з бичачих жил і дроту, морили голодом, впрягали в вози замість коней...
Через муки гітлерівського пекла пройшли патріоти з групи "Сокіл" Н. А. Баришев, А. Ф. Перегонець, керівник диверсійної групи В. К. Єфремов, підпільники С. Кусакин, Б. Хохлов, А. Дагджи, А. Волошинова, І . Носенко, Л. Тарабукін, 3. Рухадзе, В. Дацун. Всі вони і тисячі інших радянських громадян після нелюдських страждань загинули, залишившись вірними Батьківщині, своєму народу. Тут, після звірячих катувань, закінчила свій шлях і А. Абденнанова.
Меморіальний комплекс на місці масових розстрілів був споруджений в 1973 році.
Фото: "Переяславська рада 2.0"
Останній путь
Провідна до меморіалу алея скорботи - це дорога, якою йшли на смерть тисячі в'язнів концтабору. Сходинки ведуть на пагорб, який підноситься над ровом, де були знайдені останки загиблих (в 1973 р. їх перепоховали у братській могилі на сімферопольському кладовищі). У центрі композиції - встановлена на вершині пагорба семиметрова фігура жінки. Її руки підняті вгору і гнівно стиснуті в кулаки, в цій фігурі вся ненависть жертви до катів.
Місце розстрілів зазначено меморіальної стелою з барельєфними зображеннями людських облич. Жінка, яка затулила руками рот, щоб не кричати перед катами... Поранений боєць, гордо дивиться в очі смерті... Мати, що прикриває перелякану дитину, - в могилах були знайдені останки дітей, яким немає й року.
Солдати Червоної армії, при звільненні Сімферополя, знайшли тут гори понівечених тіл. В останні тижні окупації гітлерівці особливо намагалися не залишити в живих нікого з ув'язнених.
Фото: "Переяславська рада 2.0"
Символ нелюдяності
Меморіальний ансамбль в Дубках став одним з найбільш значних пам'ятників Криму. Автори його - скульптори Л. С. Смерчінскій і Е. І. Максименко, архітектори Е. В. Попов і Е. Д. Бичков.
Починаючи з весни 1942 року на території радгоспу "Червоний" діяв концентраційний табір, в якому за час окупації було закатовано і розстріляно не менше 8 тис. жителів Криму. За свідченнями очевидців, табір охоронявся охоронцями з 152-го батальйону допоміжної поліції, яких начальник табору обершарфюрер СС Шпекман залучав для виконання "найбруднішої роботи".
Тендітна жінка, маленькі діти - ці символи в зображеннях меморіалу надають трагедії фашизму ще більш темний відтінок. У наших силах зробити все, щоб така трагедія не повторилася.
Кошмар, не представляю каково это, когда понимаешь, что тебя вот вот убьют