"Спадкоємці Сварога". Життя Гільдії ковалів Криму

Фото "Переяславська рада 2.0"

Тут навряд чи виживе короновірус. Цим бравим хлопцям не страшна ніяка зараза. У них в цеху чутні удари молота і горить горн. Наша редакція завітала до "Спадкоємців Сварога". На наші запитання відповів голова Кримської гільдії ковалів, куратор патріотичного руху "Юнармія" Олег Криворученко.

Як виникла Ваша організація? Хто став ідейним натхненником?

Нашій гільдії вже близько 40 років. Я вже й не пам'ятаю з чого все починалося, я був ще молодим. До нас приєднуються ті, кому цікава наша справа. Серед моїх учнів є люди, які мають різну освіту: юристи, фінансисти, культурологи. Саме наша організація свого часу відновлювала ковальську справу на території Криму. Мені вже 65 років, і на сьогодні я є старійшиною гільдії ковалів Криму. Коли все починалося я був почесним членом Міністерства культури України. На той час у мене було багато учнів. Їх потрібно було організувати, ось так і зародилася ідея.

Фото "Переяславська рада 2.0"

Скільки сьогодні у Вас учнів?

Я не зможу порахувати! Можу тільки приблизну цифру озвучити. Мої учні є по всьому світу: в Америці, у Франції, в Фінляндії, на Африканському континенті ... Але з числа дорослих учнів, які постійно працюють в гільдії, всього дев'ять чоловік. Ми контактує і з колегами, які були вихідцями з нашої гільдії.

Розкажіть про Вашу діяльність. Чим сьогодні займаються ковалі Криму?

Ковалі займаються всім! Щоб стати ковалем потрібно мати великі знання. Саме слово "кувати" має корінь "ков", що означає знання, майстерність. Коваль не може розбиратися тільки в металі. Ми займаємося реконструкцією, реставрацією, виготовленням паркових та інтер'єрних композицій. Нам належить ідея парку кованих фігур на вулиці Дибенко в Сімферополі. Ми з дружиною їздили часто в Донецьк. Там є парк кованих фігур. Моїй дружині хотілося бачити такий і в Сімферополі. Ідея втілилася в життя.

Фото Гільдії ковалів Криму

Які проекти плануєте реалізувати в майбутньому?

Проекти є, але вони, в більшості своїй, витратні. Потрібно збирати гроші. На сьогодні, у нас є проект зі створення етнічного міста. У лісовому масиві буде створюватися поселення стилізоване під 12-15 століття. Там буде і музейна частина, де буде представлене дерев'яне зодчество Русі. Також це буде і навчально-розважальний центр, де можна буде навчатися ремеслам. Проект дуже великих і сфера інтересів велика.

За часів Кримської весни ви брали участь у формуванні народного ополчення. Як Ви допомагали в досягненні спільної мети кримчан в той час?

Фото "Переяславська рада 2.0"

Ми створили полк народного ополчення, який надалі назвали Залізний полк. Ми носили обладунки під куртками і захищали мітингуючих, щоб ніхто не постраждав. Одного разу мені навіть розпороли куртку, але лати не пробили. Крім того, ми виготовили щити.
Якщо ж говорити більш глобально, то ідея самооборони в нашій гільдії з'явилася ще раніше, ніж її організували офіційно.

Як зараз складається ваше спілкування з колегами з України?

Важко складається наше спілкування, складно спілкуватися через пильну увагу до нас з боку СБУ. Не хочеться аби наші друзі наражались на небезпеку й були заарештованими. Ми спілкуємося за телефоном, але на нейтральні теми. Сьогодні з закордонними колегами ми працюємо камерно.

Фото Гільдії ковалів Криму

У нас гарні стосунки з Гільдією ковалів з Донбасу. Ми надавали їм місце для роботи, коли снарядом розбомбили майстерню Віктора Бурдука.
Ми не хочемо воювати або влаштовувати чвари, ми просто хочемо мирно жити і займатися улюбленою справою.