«Січневий грім»: 76 років тому Ленінград звільнили від блокади

27 січня 1944 року закінчився один з найтрагічніших епізодів Великої Вітчизняної війни. Була повністю знята блокада Ленінграда, яка тривала 872 дні.

«Січневий грім»

Наступальна операція називалася «Січневий грім». В її ході війська Ленінградського і Волховського фронтів знищили петергофсько-стрельнінське угруповання фашистів і відкинули противника на 60-100 кілометрів від Ленінграда. Були звільнені Червоне Село, Пушкін, Слуцьк, Красногвардейск, Ропша.
Радянські війська прорвали блокаду ще в січні 1943 року, захопили ініціативу на північно-західному напрямку. Але повністю звільнити місто не змогли. Німці підготували тут кілька потужних укріплень, зосередили частини 3-го танкового корпусу СС. Червоної армії протистояла 18-ій армії вермахту. Під Ленінградом знаходилися 256 найпотужніших артилерійських знарядь, які постійно обстрілювали місто і тримали оборону.
В операції «Січневий грім» брали участь Ленінградський і Волховський фронти. Вони планували нанести одночасно удари в районі Петергофа і Стрельни, Великого Новгорода. Потім війська оточують основні сили 18-ї армії німців і розвивають наступ на Нарву, Псков і Ідріци. Через кілька днів після початку операції до настання повинна була підключитися 67-я армія, яка звільнить Мгу, Ульянівку, Тосно і разом з Волховського фронту відновить контроль над іншими населеними пунктами.

Що Ви могли не знати про блокаду Ленінграда?

630 тисяч ленінградців загинули

За час блокади від голоду і поневірянь загинуло понад 630 тисяч жителів цього міста. Ця цифра була озвучена на Нюрнберзькому процесі. За іншою статистикою, цифра може досягати 1,5 мільйона чоловік. Тільки 3% смертей припадають на фашистські артобстріли і бомбардування, решта 97% загинули від голоду. Мертві тіла, що лежать на вулицях міста, сприймалися перехожими як буденне явище. Більшість загиблих в блокаду поховані на Піскаревському меморіальному кладовищі.

1,5 мільйона евакуйованих

За час трьох хвиль евакуації Ленінграда з міста були вивезені в цілому 1,5 мільйона чоловік - майже половина всього населення міста. Евакуація почалася вже через тиждень після початку війни. Серед населення велася роз'яснювальна робота: багато хто не хотів залишати свої будинки. До жовтня 1942 року евакуація була завершена. В першу хвилю в райони Ленобласті були вивезені близько 400 тисяч дітей. 175 тисяч незабаром були повернуті назад до Ленінграда. Починаючи з другої хвилі, евакуацію здійснювали по Дорозі життя через Ладозьке озеро.

4 вагони кішок

Домашніх тварин в січні 1943 року привезли до Ленінграда з Ярославля для боротьби з полчищами гризунів, що загрожували знищити запаси продовольства. У щойно звільнений місто прибуло чотири вагони димчастих кішок - саме димчасті кішки вважалися найкращими щуроловами. За привезеними кішками відразу ж вишикувалася довга черга. Місто було врятовано: щури зникли. Уже в сучасному Петербурзі в знак подяки тваринам-спасителя на карнизі будинків на Малій Садовій вулиці з'явилися пам'ятники коту Єлисея та й кішці Василини.

1500 гучномовців

Частка оповіщення ленінградців про ворожих атаках на вулицях міста було встановлено +1500 гучномовців. Крім того, повідомлення транслювалися через міську радіомережа. Сигналом тривоги став звук метронома: його швидкий ритм означав початок повітряної атаки, повільний - відбій. Радіомовлення в блокадному Ленінграді було цілодобовим. У місті діяло розпорядження, яке забороняє відключати радіоприймачі в будинках. Диктори радіо розповідали про ситуацію в місті. Коли припинилося мовлення радіопередач, стукіт метронома все рано продовжував транслюватися в ефірі. Його стукіт називали живим биттям серця Ленінграда.

144 тонни крові

Ленінградці за роки блокади здали для потреб фронту 144 тонни крові. Про це маловідомий історичний факт героїзму ленінградців розповів президент Росії Володимир Путін. Під час візиту до Ізраїлю глава російської держави Володимир Путін розповів про вразив його історичний факт. «Це вразило мене», - зізнався Путін, який, як відомо, корінний житель Ленінграда.
Нескорений Ленінград став справжньою легендою про велич сили духу і віри в перемогу його жителів - вершиною людської гідності, підкреслив російський президент.