Za Победу

Гімн України: від ідеї єдності слов'ян до націоналістських переконаннь

21 січня 2020
Гімн України: від ідеї єдності слов'ян до націоналістських переконаннь

Сьогодні не тільки в Україні, але і в багатьох інших країнах знають безсмертні рядки гімну «Ще не вмерла Україна». Та ось тільки мало хто знає, що цей твір, який сьогодні асоціюється з неподобством нацизму, спочатку було задумано як гімн єднання слов'ян.

Мазурка, яка стала гімном

Як відомо з підручника історії в 1795 році відбувся третій, останній розділ Польщі. Польща, як держава, зникла з карти Європи. Однак не зникли поляки. Лише через два роки народилася «Мазурка Домбровського» (Mazurek Dąbrowskiego), пісня польських легіонів, які боролися на стороні Наполеона в італійській компанії. Ян Домбровський командував легіонами, проте автором слів майбутнього гімну Польщі став Юзеф Вибіцкий (Józef Wybicki), його найближчий друг і помічник. Музика ж - практично народна, лише злегка адаптована і аранжована вже в більш пізні часи.

Символ єднання слов'ян

Мазурка швидко набрала популярність, а протягом наступного століття вийшла за межі Польщі і стала своєрідним гімном поневолених слов'ян, які боролися за відродження національних держав. Так словацький поет Само Томашек написав на мелодію мазурки текст «Хей, слов'яни». Пісня була виконана на першому Слов'янському конгресі в Празі її виконали як всеслов'янський гімн. А подвижництво мало великий відгук в Російській імперії, де після перемоги над наполеонівськими ордами почався небачений сплеск патріотизму та інтересу до всього рідного, слов'янського.

Гімн для України

У 1861 році в Києві ховали Тараса Шевченка. В той же день в католицькому соборі пройшла панахида по загиблим під час придушення маніфестації в Варшаві полякам. Студенти вийшли на вулиці. З організаторами заворушень розправилися швидко: найактивніших забрили в солдати, кого-то, від гріха подалі, перевели до Казанського університету.

Через півроку деяким студентам вдалося відновитися в університеті Києва. З цього приводу зібралися на вечірку. На прохання присутніх один з репресованих студентів - Микола Вербицький сів за рояль, і став награвати польський гімн, тихенько наспівуючи переклад. Його товариш - Павло Чубинський запропонував написати гімн України. Всі дружно, перебиваючи і підказуючи один одному, почали складати слова, які Павло Чубинський і записував. Серб Петро Ентіч-Карич заспівав сербський Гімн «Жиє Сербіє», де приспівом були слова: "Серце біє і крев ліє за нашу свободу" ...

"Це ж саме те, чого нам не вистачало", - схопився Павлусь Чубинський і запропонував безсмертні рядки:

Душу й Тіло ми положим за нашу свободу

І покажемо - що ми браття козацького роду!

Незабаром Михайло Вербицький написав оригінальну музику, яка, до слова, все ж залишилася схожою на першоджерело.

Попрання ідей єдності

Після виборів до Верховної Ради УРСР 1990 року «Ще не вмерла» стала використовуватися націоналістичної опозицією до комуністичній більшості. І вже до моменту, коли потрібно було вибирати гімн незалежної України, альтернативи не було. Проте, рішення приймалося в міжсесійний період окремим Указом Президії Верховної Ради України, який підписав спікер Іван Плющ в річницю смерті Павла Чубинського. І ось зараз музика і слова, народжені випадком стали гімном для орди націоналістів.

Повертаючись до ідеї символічної дії, з якої ми почали, можна все ж припустити, що якісь проблеми у всьому цьому зашиті. Початковий сенс слів, які повинні резонувати в душі нації, спонукаючи її до творення, був перевернутий з ніг на голову, як це завжди робилося в українській політиці.

 

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1085 Переглядів
3 Коментаря
Коментарі (3)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
21.01.2020

Даже не знала, что такое возможно, получается мы плагиаторы?

Гена
21.01.2020

Слава Украине!

Боромир
21.01.2020

Нельзя просто так взять и написать свой оригинальный химн