ua
ua ru
Як зовні відрізняються східні слов'яни від південних
Сторінки історії
15 квітня 2019
0 Коментарів

Як написано у підручнику з етології російського вченого Геннадія Маркова, до східноєвропейських слов'ян відносять росіян, українців і білорусів, a до південним слов'янам - югославів, сербів, чорногорців, македонців і болгар. Незважаючи на те, що і ті, і інші — слов'яни, відмінності в зовнішності досить значні.

Східні слов'яни більш широко кісні, кремезні і круглолиці, a південні мають більш витягнуте обличчя, темне волосся і темні очі. Македонці відрізняються високим зростом – двометрові чоловіки y них не рідкість, a албанці дуже схожі на вихідців з Кавказу — горбоносі, худорляві та смуглі.


Походження

Загальне походження слов'янських племен втрачається в глибині століть, і вчені досі сперечаються, висуваючи різні теорії. Одні вважають, що слов'яни як народ сформувалися на Східно-Європейській рівнині (на цьому наполягав радянський археолог Борис Рибаков), інші припускають, що вони звідкись прийшли з Персії, з Прибалтики або з Дунаю.

Але так чи інакше, слов'янські племена розділилися ще в самому початку ери – цьому сприяли величезні простори Східної Європи та відсутність природних перешкод.

Винні венеди

I столітті н. е автори Пліній Старший і Корнелій Тацит згадують про існування венедів — таємничого і могутнього слов'янського народу. Про них пишуть Пріск Панійський, Прокопій Кесарійський та історик Йорданис (V – VI ст.).

Останній згадує, що плем'я венедів, що живуть на півночі від річки Вістула (Вісла), розділилися на антів і склавенів. Анти жили на узбережжі Чорного моря (Понта Евксінського) від Дністра до Дніпра, a склавени селилися північніше міста Новиетуна (одні історики вважають, що це місто Искач, але інші вказують, що це може бути Новгород.) до Дністра та Вісли.

Кесарійський Прокопій у праці «Про готську війну» (Gothica sive bellum Gothicum) пише про численні племена антів, що населяли краї «північніше Меотійського затоки»(Азовського моря).

Він так само вказує, що склавени і анти мали одне коріння, але стали жити окремо, і що антам належать величезні території «по той бік Дунаю». Вчені припускають, що саме від склавин відбулися південно-слов'янські народи, східні ж слов'яни походять від антів, які, мабуть, активно розселялися від Дунаю на північний схід. Таким чином, приблизно півтори тисячі років тому слов'яни розділилися, а роздільне існування мало відбиток на їх зовнішньому вигляді.

Взаємодія з іншими народами

Розселяючись по величезній території, східні слов'яни не могли не взаємодіяти з племенами, які їм зустрічалися. Відомий антрополог Тетяна Алексєєва у своїй праці «Етногенез східних слов'ян», ретельно вивчивши антропологічні характеристики східних слов'ян, приходить до висновку, що вони досить значно відрізнялися від германців, мали загальну схожість між собою та придбали деякі ознаки балто - і фіномовних народів.

Вже в середні століття серед східних слов'ян відбулося розщеплення на дві гілки європеоїдів: новгородські словени, радимичі, кривичі, дреговичі й волиняни стали походити на інші північно-європейські народи, a древляни, тиверці, уличі та поляни — на південно-європейські (середземноморські) народи.

Алексєєва вважає, що на зовнішності, наприклад, українців мала влив взаємодія слов'янських племен з племенами Дніпро-Дністровського басейну і, можливо, взаємодія з іраномовними племенами.

Антропологія південних слов'ян - і болгар, і сербів, передбачає їх взаємодію з фракійськими народами (середземноморськими племенами). Можна припустити, що вплив на їх зовнішність мала Османська імперія, яка в XIV столітті поневолила всю територію слов'янських Балкан, але, наприклад, болгари це категорично заперечують.

Болгарський професор Медичного університету, керівник кафедри медичної генетики Драга Тончева вважає, що п'ять століть османського панування не збагатили болгарський народ турецьким генотипом. Зате болгарські вчені знайшли в генотипі свого народу сліди якихось «протоболгар», далеких предків, які, імовірно, мігрували на Балкани з територій, що знаходяться південніше Паміру, і які не мають нічого спільного c тюрками. Можливо це сліди легендарних венедів?

Клімат та кухня

Крім генетичної схильності до худорби або до повноти, на зовнішності східних і південних слов'ян позначилися умови їх існування. Східні слов'яни довгий час були змушені жити в довгій зимі, коли їм мимоволі доводилося мало рухатися, перечікувати холоди в теплих хатах. Суворий клімат країни, болота тощо змушували своїх мешканців важко працювати, що передбачає широку кістку, кремезну статуру та велику м'язову масу. До цього ж важка селянська праця, бо слід брати до уваги величезні площі землі в Східній Європі являють собою твердий суглинок, який складно обробляти. Недарма y наших предків навіть у жінках цінувалася насамперед сила, працездатність.

Цьому сприяла й кухня: відсутність свіжих фруктів більшу частину року, наявність тільки законсервованих ягід та яблук (наприклад, у меді), недостатньо овочів та присутність в раціоні вуглеводів — каш, хліба, пізніше – картоплі, дуже калорійного масла, a також ситних молочних продуктів зумовлювали «коренастість» чоловіків (вони все-таки більше рухалися) і деяку надлишкову «пишність» східно-слов'янських жінок. Південні слов'яни через більш теплий клімат завжди мали можливість займатися активною працею, a в їх раціоні було більше овочів і фруктів, адже нарівні з обробкою землі вони займалися садівництвом і навіть виноробством, як і інші середземноморські народи. Все це і зумовило різницю в зовнішності слов'ян та особливості складання: південні слов'яни трохи вище, кістки – більш тонкі, більш витягнуті, худорляві обличчя, a їх східні побратими стали більш кремезними, щільними, але і ті й інші мають своєю чарівну та приємну зовнішність.

 

Джерело: https://cyrillitsa.ru

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+