Героїчна оборона Севастополя у Другій світовій війні

30 жовтня 1941 року - почалася 250-денна оборона Севастополя. Вона була підготовлена, організована і забезпечена Чорноморським флотом на чолі з віце-адміралом Ф.С. Октябрським. Ця видатна за героїзмом епопея на вісім місяців скувала велике угруповання противника. До того ж фашистські війська понесли такі великі втрати і були вельми виснажені в боях, що змогли відновити свою боєздатність тільки через шість тижнів після взяття міста. Під Севастополем гітлерівці програли в часі, темпах і понесли величезні втрати людей і бойової техніці.

Початок оборони

Війська 11-ї німецької армії 30 жовтня вийшли на ближні підступи до міста, а три рубежі його оборони ще тільки будувалися, передовий рубіж виявився в найменшій готовності. Саме в цей день першою вступила в бій з ворогом 54-я батарея берегової оборони під командуванням старшого лейтенанта І.І. Заїки. Вона розташовувалася в 40 км на північ від Севастополя. Цю Дату - 30 жовтеня 1941 року - прийнято вважати початком оборони міста. 7 листопада Ставка Верховного Головнокомандування наказала: «Севастополь не здавати за жодних обставин і обороняти його всіма силами».

Перший штурм міста розпочався 11 листопада силами 4 піхотних дивізій, посилених моторизованими частинами. Розраховуючи захопити місто відразу, ворог завзято робив одну атаку за іншою. Найзапекліші і кровопролитні бої розгорнулися на Дуванкойському напрямку. Порівняно нечисленні частини морської піхоти стійко оборонялися. Протягом 10 днів ціною величезних втрат ворогові вдалося всього лише незначно вклинитися в нашу оборону. До 21-22 листопада стало відомо, що наступ німецьких військ припинився, і вони були змушені перейти до планомірної облоги.

Стан облоги

Протягом листопада в Севастополь пробилися багато частин і підрозділів, сухопутних військ, які перебували в Криму, і гарнізон міста збільшився до 50-55 тисяч чоловік. Тимчасове затишшя було ефективно використане нами для зміцнення старих і будівництва нових оборонних рубежів. Війська були поповнені живою силою і технікою. Величезне значення протягом усієї оборони міста мала допомога та підтримка флоту. До Севастополя морем безперервно доставлялися поповнення, озброєння, боєприпаси і провізія. Кораблі та авіація флоту наносили потужні артилерійсько-бомбові удари ворогу.

Другий штурм

Другий штурм розпочався 17 грудня 1941 року. Після масованої артилерійської підготовки, німецькі частини перейшли в наступ в долині річки Бельбек. Противник прагнув прорватися до Північної бухти, щоб розсікти нашу оборону і на четвертий день (до 21 грудня) захопити місто. Севастопольці відбивали атаки ворога на всіх напрямках, проте змушені були поступово відходити. Положення захисників міста погіршувалося. Безперервні бої вимотали особовий склад, значна частина артилерії вийшла з ладу, відчувався брак боєприпасів.

Отримавши доповідь про поточну ситуацію в Ізюмі, Ставка ВГК наказала терміново надати допомогу Севастополю. Опівдні 21 грудня, незважаючи на артилерійський вогонь ворога і атаки авіації, загін наших кораблів прорвався до міста. Це воістину героїчний подвиг моряків Чорноморського флоту, він був пов'язаний з великим ризиком, але ризик був необхідний і виправданий. 79-я бригада морської піхоти, що прибула на кораблях, відразу пішла в бій на загрозливу ділянку. Кораблі відкрили вогонь. Це дозволило спочатку стабілізувати обстановку, а потім і відкинути ворога на вихідні позиції.

Третій штурм

Севастополь постійно піддавався масованим авіабомбардуванням: в середньому літаки люфтваффе здійснювали 600 бойових вильотів в день. Вночі 26 червня до Севастополя прорвався лідер «Ташкент», який доставив 1260 бійців морської піхоти, боєприпаси і паливо. Це був останній надводний корабель, який прорвався до міста. З 27 червня постачання Севастополя здійснювалося тільки підводними човнами і літаками. Севастопольці героїчно оборонялися, відбиваючи щодня 15-20 атак. Ф.С. Октябрський у зв'язку з цим зазначав, що бійці б'ються героїчно, в полон не здаються, в безвихідному становищі знищують самі себе. Севастополя, як міста, немає, зруйноване.

У ніч на 29 червня противник переправився на південний берег Північної бухти. Почалися запеклі вуличні бої. Війська відходили до мису Херсонес. У ніч на 1 липня надійшло розпорядження Ставки про залишення Севастополя. Оборонні бої в районі мису Херсонес тривали до 3 липня, поки не вичерпалися боєприпаси, продовольство і питна вода. У період з 1 до 10 липня 1942 року з Севастополя було вивезено 1 726 осіб командно-політичного складу армії і флоту. Трохи вдалося пробитися до партизанів. Десятки тисяч захисників міста загинули.