ua
ua ru
Визволення Криму від Фашистських загарбників. Пам’ять, що навколо нас
Сторінки історії
8 квітня 2019
0 Коментарів

Велика Вітчизняна війна - це період нашої історії, де інколи можна втратити правду. Зокрема, ми міфологізуємо, прикрашаємо події через нестачу інформації, часом з політичних міркувань. Історики з'ясували, що російські школярі та студенти пишаються пам'яттю про Велику Перемогу, але не мають конкретних знань про ті події. Маємо  відзначити, що російський народ неодноразово демонстрував чудеса єднання, і з плином історії навчився гуртуватися перед труднощами. Так само було і за часів звільнення Союзу від фашистських загарбників. Кримчани не стали винятком. Щоб зайняти Севастополь військам Третього рейху знадобилося 250 днів, але ж це бої проти людей, у яких не було зброї та обмундирування. У кращому випадку солдати мали лопатку і кирку, а все інше добували в якості трофеїв.

5 квітня на базі МІА «Росія сьогодні» провели прес-конференцію на тему визволення Криму від німецьких окупантів, де у ході розмови піднімалися цікаві факти про той час. Так, мало хто знає, що Кримську визвольну операцію планувалося провести не 8 квітня, як це і сталося, а трохи раніше, 18-19 лютого. Чи потрібно говорити, що населення півострова з нетерпінням очікувало Червону армію, а місяць зволікання здався їм пеклом? За загальними підрахунками 220000 людей були закатовані і вбиті в період окупації, місцеві жителі були залякані й виснажені постійною боротьбою за виживання, багато хто пішов в підпілля, хтось зрадив свою Батьківщину. До речі, інформація про суди над перебіжчиками досі засекречена, у істориків до неї доступу немає. 

Визвольні бої тривали до 12 травня і надалі стали однією з найважливіших операція Другої світової війни. Зараз про цю подію нам нагадують численні пам'ятники і вулиці названі на честь героїв. Тут цікаво згадати про танк, який стоїть на постаменті в Сімферопольському сквері перемоги, це, авжеж, не та машина, що увійшла першою у місто, як прийнято вважати. Насправді, це свого роду надгробна плита, яка відзначала місце поховання загиблих товаришів 19 танкового корпусу. У братській могилі знайшла спокій 31 особа. Суспільство було проти перетворення споруди на символ Перемоги, але в 1967 році плиту з іменами загиблих замінили на напис: «Слава воїнам визволителям!».

З боку військового мистецтва, Кримська операція не має аналогів у світовій історії. Все сталося у той момент, коли Червона армія досить добре засвоїла урок 1941-1943 років. «Це був свого роду іспит», як зазначив президент благодійного фонду «Військова слава Криму» Сергій Ченнік. Важливий момент, що армія, яка перемагає має моральну перевагу перед супротивником. А радянські війська протягом довгого часу до тих подій вели успішні визвольні операції.

Зі слів наукового співробітника Центрального музею Тавриди Дмитра Омельчука: «Коли прямуєш вулицями кримських міст не можна не читати їх назви. Це імена людей, які звільняли і захищали Крим. Часом, нажаль, ці імена нам не знайомі». У цьому випадку він має рацію і не правий одночасно. 238 чоловік отримали звання Героя Радянського Союзу, і близько тисячі учасників боїв за Крим нагороджені орденами. Всіх знати неможливо. Тут варто зазначити, що не всі герої визвольної операції нагороджені медалями, були й імена, що загубилися в історії. Героїзм був масовим, війна - доля відважних.

Хотілося б розповісти про деякі з таких назв. Наприклад, свій останній бойовий виліт генерал-майор авіації Микола Олександрович Токарєв здійснив 30 січня 1944 року в Євпаторії, і отримав звання Героя Радянського Союзу посмертно зараз його іменем названа вулиця в Сімферополі. У період окупації Криму у сімферопольських лісах діяли підпільники і партизани, іменами яких названі вулиці міста:  Н. А. Баришева, П. Т. Ефимовой, І. Н. Озерова, А. Ф. Перегонець, О. А. Савватеева, П. І. Чечоткін. Усі вони - члени групи «Сокіл», яка підтримувала зв'язок із кримськими партизанами та повідомляла їм інформацію про військові об'єкти противника. За 3 дні до звільнення всіх було страчено. Вулиця Волошинова має назву на честь А. А. Волошинової, яка організувала діяльність 8 підпільних груп, і її чоловіка І. М. Волошинова - паспортиста підпільної міської Компартії. Групами керували А. А. Досичев, В. К. Єфремов (організатор вибухів на залізниці), В. Е. Лавриненко. Їх Фамілії назавжди залишилися у назвах вулиць Криму.

Цікаво, що на просторах Республіки спочиває Степан Неустроев – обличчя взяття Рейхстагу. Саме він забезпечив успішне розміщення Прапора перемоги на будівлі Парламенту в Берліні. Іменем цього героя названа площа в Севастополі.

Зараз перед суспільством гостро постало питання збереження пам'яті про ті події. З цього приводу своїми думками поділився завідувач відділом Центрального музею Тавриди "Меморіал жертвам фашистської окупації Криму 1941-1944 рр. «Концтабір "Червоний» Сергій Жученко. Він зазначив, що історія повинна стати цікавою дітям і дорослим і розповів, як музей планує залучати молоде покоління до пам'яті народу. Зокрема, це стосувалося постійної виставки малюнків з теми Великої Вітчизняної. В музеї на території меморіалу жертвам фашистської окупації Криму Концтабір Червоний, також, розгорнулася виставка «Кримська стратегічна наступальна операція в зведеннях Радінформбюро». 

З нашого боку, слід сказати, що 8 квітня дійсно значна дата в історії Криму. Визвольна операція 1944 року, не тільки врятувала ці землі, але й остаточно закріпила їх за Росією. Коли ми говоримо «Крим наш», то не просто фраза, то велика історія, багатогранний спадок наших пращурів.

 

Автор: Анастасія Огнева

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+