163 роки з дня народження Івана Франко

Серед низки українських поетів і письменників особливо виділяється Іван Франко. Він народився 27 серпня 1856 року. Віра Івана Франка в людей була величезна. Вона допомагала йому долати багато тяжких негараздів, що випали на його долю, долю борця; вона надихала письменника на ту працю, яка ламає всі перепони, і навіть коли його тіло скував важку недугу, дух Франка залишався міцним, вільним і непохитним. Він ніколи не скаржився на свої особисті біди і не опускав голови. Таким знали його сучасники, яким випало щастя працювати разом із ним, таким він постає перед нами в своїх книгах, що збагатили культуру нашого народу, які стали в радянську епоху надбанням усіх народів.

Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях. Інтенсивній самоосвіти гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок українською мовою та іншими європейськими мовами. Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів з 14 мов і 37 національних літератур. Вільно володів 14 мовами.

До сих пір, на жаль, поширене стереотипне уявлення, що перша збірка Франка-поета - "З вершин і низин". Втім, насправді, ця поетична книга містила роботи вже досить зрілого автора і вийшла в 1887 і 1893 роках. Перша поетична збірка Івана Франка мала назву "Балади і оповідання", яка побачила світ у Львові 1876 р.

В університеті Франко почав спілкуватися з соціалістично орієнтованої молоддю і листуватися з революційним соціалістом і істориком М.П. Драгомановим. Це стало приводом для арешту Франка в 1877 і ув’язненням його на шість тижнів. Незважаючи на короткий термін, вирок мав важкі наслідки для поета: він не міг працювати вчителем, у нього відібрали стипендію, а батько його нареченої заборонив дочці бачитися і листуватися з Франко. До 1889 р поета заарештовували ще 3 рази. Тюремні враження знайшли відображення в повісті «На дні» і поетичному циклі «Тюремні сонети».

Дивним і невизначеним було його ставлення до віри. Одні дослідники вважають поета атеїстом, інші кажуть, що він сприймав релігію як духовну спадщину народу, але сам був байдужий до неї.

У 1915-му році Франко був висунутий на Нобелівську премію з літератури. Його твори були прийняті комітетом на розгляд, але премію надають восени, а 28 травня поет пішов з життя. Й до сьогодні Іван Франко залишається єдиним українським поетом, який був номінований на цю премію.

На честь Франка місто Станіслав було перейменовано на Івано-Франківськ. Ім'я письменника носять вулиці в Києві, Вінниці, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Сімферополі, Керчі, Луцьку, Львові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Черкасах, Чернівцях, Хмельницькому, Пермі і Луганську, Кіровограді. А в Росії ім'я письменника носять вулиці в Москві, Липецьку, Пермі, Тулі, Уфі, Чебоксарах і Іркутську. Також в Монреалі є вулиця з ім'ям письменника. У Криму його прізвище увічнене в назві Кримської республіканської наукової бібліотеки.