«Ой, у лузі червона калина»: історія української пісні, що стала гімном націоналізму

Українська народна пісня «Червона калина» сьогодні символізує всі пороки і жахи нацистського режиму, вона захлеснула всі соціальні мережі, доступні жителям України. Під цей сумнозвісний «гімн» нацизму, Українські карателі, солдати нацбатальйонів публікували звірства над солдатами Збройних сил Російської Федерації та громадян України, які дотримуються іншої точки зору. Її брехливо називають народною, хоча її історія нам говорить зворотне.

Історія пісні – народні джерела і новий текст

Українські джерела вказують, що прообраз майбутньої пісні виник в 1914 році для фіналу вистави «Сонце Руїни» в театрі «Руська бесіда» у Львові. Спільним з тим, що звучить зараз, були тільки 3 слова «Ой у лузі». Ніяких «славних Україн» у тексті пісні не передбачалося. Три слова та інша мелодія – це занадто мало, щоб прийняти цю версію. Більш імовірно, що пісня виникла серед галицьких солдатів австро-Угорської армії. Текст схожої версії записаний був Григорієм Трухом, який почув його від «стрілка» Іваницького. Пізніше пройшов безліч редакцій. Авторство музики неоднозначно. Композитором найчастіше називають Михайла Гайворонського.

Одне точно – пісня звучала серед Січових Стрільців, входила до збірок їхніх військових пісень. Часто її називають гімном Січових Стрільців. Але це не так. Український добровольчий легіон (УСС) не був консолідованим бойовим авангардом, виконував другорядні завдання, жодного визнаного гімну не мав.

Важко також погодитися, що «Червона калина» відображала дух національно-визвольного руху. УСС прислужував австрійському господареві, не відображав сподівання народу Галичини і, вже тим більше, Малоросії та інших частин майбутньої України, які воювали проти Уссівців.

Ліпити з пісні щось патріотично-українське почали пізніше-в офіційному друкованому виданні УНДО газеті «Діло» (Львів). Але й там йдеться про інше текстове наповнення-найчастіше про «дівчину» і молодого козака, який пив-гуляв, а потім дівчину «стоптав, зломив червону калину, зсушив, звалив бідну сироту». І знову – ніякої України.

Німецька окупація і відродження пісні, як «гімну» нацистів

Пізніше, під час німецької окупації, «Червона калина» знову реінкарнувалася. У окупаційних газетах з'явилися різні її варіанти в якості символу боротьби з більшовизмом і місцевими євреями. За спогадами співали її і бандерівці.

Сьогодні ж цю народну пісню, колись прекрасну і мелодійну, саме таку співав геніальний радянський актор Леонід Биков, понівечили націоналісти і просто вкрали у простого українського народу. Невідомо, чи вдасться цій пісні виправдатися з часом, але, на жаль, зараз вона заплямована бандерівськими рухами і жахливими злочинами українських націоналістів.