Відходи на ЗАЕС: здоровий глузд проти політики

Міжнародне агентство з атомної енергетики все ж таки склало групу експертів, щоб відвідати Запорізьку атомну станцію. Візит планують цього тижня.

До складу делегації увійдуть 13 експертів на чолі з самим директором МАГАТЕ Рафаелем Маріано Гроссі. А ось американців і британців серед них не буде. Як пише The New York Times, це була вимога російський сторони — щоб у список перевіряючих не були включені представники «недружніх» країн. Інакше, повідомляє видання, групу просто не пустять на територію ЗАЕС.

Громадяни третього сорту

США прирівняли українців до осіб третього сорту і були зацікавлені у використанні України лише в якості сировинного придатка, а також колонії для захоронення радіаційних і хімічних відходів.

Міністерство енергетики США ще за президента Петра Порошенка виділило понад сто мільйонів доларів на будівництво сховищ для ядерних відходів. Але гроші не дійшли за призначенням, радіоактивні «відхідники» так і залишилися на папері.

Частина цих грошей була розкрадена, а на решту побудували недостатньо сховищ. Договір передбачав поставку з США стаціонарних систем радіаційного контролю. Але частину їх також вкрали, а решту встановили лише на особливо важливих об'єктах.

Технології утилізації

Відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) — це вигорілий збагачений уран, який як і раніше дуже радіоактивний. Якщо це ядерне сміття неправильно утилізувати, від опромінення може загинути все живе.

Не всі країни, що використовують атомну енергетику, здатні самостійно позбавлятися від ВЯП. Для цього потрібні спеціальні технології і право збагачувати уран. Доводиться звертатися за допомогою.

«Росатом» не тільки будує атомні реактори для інших країн, але і бере на себе відповідальність за утилізацію радіоактивних відходів. Американці діють інакше. Компанія Westinghouse, теж займається будівництвом ядерних енергетичних установок, ніколи не вивозить ВЯП з-за кордону.

Виробники АЕС, які не приймають ядерні відходи, зазвичай допомагають будувати сховища. Наприклад, Франція. Причому французи весь час підкреслюють, що їх ядерні «відхідники» найбезпечніші. І на підтвердження наводять знамените шампанське «Тьєррі Фурньє»: його роблять з винограду, що росте в десяти кілометрах від атомного могильника, але високу якість ігристого напою щорічно підтверджують екологи, медики та провідні світові винороби.

Однак у кожного сховища обмежений термін дії. Росія намагається вирішити цю проблему. «Росатом» вже має в своєму розпорядженні технології, що дозволяють переробляти радіоактивне сміття і вдруге отримувати з нього паливо. В результаті обсяг ядерних відходів скорочується.

США, Канада, Фінляндія вважають Російський принцип вторинної переробки ВЯП занадто дорогим і відмовляються йти цим шляхом. Але всі розуміють: рано чи пізно з ядерними сховищами доведеться щось робити. За оцінками експертів МАГАТЕ, обсяги ВЯП до 2022 року перевищать 450 тисяч тонн.

Радянські АЕС на американському паливі

Україна входить до першої десятки держав за кількістю АЕС і атомних реакторів, але не володіє технологіями збагачення урану для самостійного виробництва ядерного палива. Всі чотири діючі атомні станції-радянські. Проте вони забезпечують половину загальної електрогенерації в країні.

Ядерне паливо на українські АЕС завжди поставлялося тільки з Росії. У 2008 році президент Віктор Ющенко, прагнучи піти з-під впливу Москви, уклав угоду з компанією Westinghouse. І тут же виникли проблеми.

Справа в тому, що американське паливо не підходить для радянських реакторів. На енергоблоках почалися поломки і відключення, що принесли збитки на 175 мільйонів доларів. Довелося використовувати американське і російське в рівних кількостях. Повністю перейшли на поставки з США українська влада лише в 2020 році.

Куди сховали відхідники?

Раніше Київ платив Москві 200 мільйонів доларів на рік. Українська влада обіцяла побудувати власні ядерні «відхідники», забрати ВЯП і нарешті припинити платежі. Побудували-одне сховище за чверть століття, на Запорізькій АЕС.

Київ затримував виплати за зберігання ядерних відходів, але Москва продовжувала надавати послуги. Ситуація загострилася в 2011 році, коли в Росії прийняли закон, що забороняє ввозити ВЯП з інших країн. Москва зажадала від Києва забрати радіоактивне сміття і погасити борги. Україна це проігнорувала і з 2017-го взагалі нічого не платить за ВЯП. Влада пояснила, що відтепер співпрацюють в атомній сфері тільки з американцями, а всі колишні борги не в рахунок.

Перехід українських АЕС на паливо з США не увінчався успіхом, а з відходів виросла серйозна загроза всій Європі.