«Райдужні агенти» на службі екологічної війни США

10 серпня 1961 року керівництво США прийняло рішення розпорошити над В'єтнамом хімікат «Агент Оранж». Знищуючи тропічні ліси під час війни В'єтнамі військові США заодно «обробили» небезпечними гербіцидами 4,8 млн осіб. До цих пір близько 3 млн з них страждають від важких захворювань, 150 000 нащадків сучасників війни народилися з дефектами розвитку. Орні землі і лісові угіддя В'єтнаму залишаються токсичними і непридатними для сільського господарства навіть через стільки років після закінчення війни.

«Райдужні агенти»

Американці одними з перших придумали використовувати гербіциди у військових цілях, а саме дефоліанти, що змушують рослини скидати листя. Під час В'єтнамської війни Збройні сили США використовували гербіциди для знищення густих тропічних лісів, щоб знайти укриття партизанів, захистити периметр підходів до військових баз і знищити запаси продовольства військ противника.
З 1962 року використовувалися різні тактичні гербіциди, відомі під загальною назвою «Rainbow Herbicides» («райдужні гербіциди»). Кодові назви окремих хімічних агентів походять від кольору маркування контейнерів з хімікатами:
* Agent Green (Зелений) використовувався для знищення врожаю;
* Agent White (Білий) застосовувався для дефоліації лісів з накопичувальним ефектом;
* Agent Blue (Синій) використовувався для знищення трав'янистих рослин і рисових полів;
* Agent Pink (Рожевий), Agent Purple (фіолетовий), Agent Orange (Помаранчевий) мали універсальне застосування.

Екологічна війна

В ході Американської операції «Ranch Hand» з 1962 по 1971 рік ВПС США розпилили близько 80 млн літрів гербіцидів на 2,63 млн гектар Південного В'єтнаму. Agent Orange був найбільш використовуваним дефоліантом (близько 60% від загального обсягу).
До 1971 року 12% площі Південного В'єтнаму було оброблено «райдужними гербіцидами» і знищено 20 000 км2 нагірних і мангрових лісів. Дуже часто концентрація речовин перевищувала рекомендовану виробниками за різними оцінками в 20-50 разів. В результаті в уражених районах з 150 видів птахів залишилося всього 18, практично повністю зникли земноводні і комахи, скоротилася чисельність риб.
З метою збільшення масштабу руйнувань війська США також споряджали боєприпаси напалмом і білим фосфором, які повністю випалювали джунглі і сільськогосподарські поля. Напалм-це бойова запальна суміш, схожа за своїми властивостями на бензин, проте значно густіша і в'язка по консистенції. З 1967 року ВПС США також застосовували йодид срібла і йодид свинцю для засіву хмар. Ці дії призвели до збільшення періоду дощів в середньому на 30-45 днів, що стало причиною зсувів і знищення сільськогосподарських культур.
Руйнування були настільки масштабними, що термін «екологічна війна» або «екоцид» були придумані і часто використовуються для опису наслідків В'єтнамської війни.

Генетична бомба уповільненої дії

Agent Orange та інші дефоліанти містили в собі побічний продукт-діоксин, 2,3,7,8-тетрахлордібензодіоксін (ТХДД). Дане з'єднання є найбільш токсичним з усіх діоксинів. Таким чином, 4,8 млн в'єтнамців були «оброблені» диоксидином і більше 3 млн з них страждають від різних захворювань. Маючи накопичувальний ефект, ТХДД вплинув і на 150 000 нащадків сучасників В'єтнамської війни, які народилися з вродженими дефектами – розщепленням хребта, церебральним паралічем, відхиленнями у фізичному або розумовому розвитку і відсутністю або деформацією кінцівок.
Крім того, ТХДД залишається в грунті протягом декількох десятиліть. Орні землі і лісові угіддя В'єтнаму залишаються токсичними і непридатними для сільського господарства навіть через стільки років після закінчення В'єтнамської війни.