Полтавський похід Петра: результат битви, яка вирішила долю Росії
Йшов Липень 1709 року, щойно молодий Карл XII битий в Полтавській битві, що передрекло долю Швеції в Північній війні і назавжди витіснило цю скандинавську країну з геополітичних планів впливу на континенті. Вже 26 липня Петро I тріумфально в'їхав до Києва. Що ж передувало битві і чому Великий з роду Романових вибрав для переможної ходи саме «мати міст руських»?
За рік до перемоги
Рівно за рік до тріумфальної ходи Петра в Києві сталася ще одна важлива історична подія. За наказом українського гетьмана Мазепи біля Білої Церкви стратили українського полковника Василя Кочубея. А страта була призначена за те, що він намагався донести Петру I про зраду гетьмана. Вороги плели свої підступи.
В цей же час, в липні 1708 шведський король Карл XII почав похід через Литву (суч. Білорусію) на Москву. Здобувши ряд перемог над російською армією і встановивши контроль над Литвою, Карл підійшов до Смоленська, але тут опинився в скруті. По дальності відстані підвезення провіанту був дуже утруднений, і в шведській армії виявився недолік припасів. У цей момент український гетьман Іван Мазепа, який давно вів таємні переговори з Карлом, відкрито зрадив Петру і запропонував шведам допомогу козачим військом і зимовими квартирами, запрошуючи їх на Україну.
Правда, обіцяна допомога від козаків прийшла не в такій кількості, як обіцяв Мазепа, і як хотілося б Карлу. Україна виявилася стратегічною пасткою для шведської армії. Так що можна сказати, що першим винуватцем поразки шведів став сам Мазепа, який надав Карлу свідомо невірну інформацію.
Кара зрадникам
Полтавська битва тільки вінчала собою тривалу військову кампанію 1708-1709 рр.на теренах сучасних Литви та України. Саме в ході цієї кампанії були створені основні передумови для перемоги російських військ.
Навесні 1709 року російські війська напали на оплот зрадників – Запорізьку Січ. 14 травня 1709 вона була знищена. Запорожці бігли до Карла, що облягав тим часом Полтаву, але там з'ясувалася їх повна непридатність до війни в регулярному строю. Запорожці викликали невдоволення шведів тим, що в паніці тікали при артилерійських обстрілах. Зрештою шведи поставили запорожців рити траншеї за платню, але козаки вважали таку справу принизливою для свого «лицарства». Запорожці тікали і від Карла. До моменту самої Полтавської битви у Карла залишалося лише 2000 козаків, але і тих він не наважився рушити в бій.
Перемога над шведами
На момент Полтавської битви Швеція була європейською наддержавою з найсильнішою армією. Шведи контролювали Прибалтику, прибережні землі Польщі, Німеччини, Данії та Росії. У червні 1709 року шведи підійшли до Полтави, де вже наспіх укріплювали міську фортецю росіяни. Перелом стався 27 червня. хід битви переломився на користь росіян — військ Петра було в 4 рази більше, ніж шведів. Бій переріс у різанину. Шведські втрати були критичні.
До сих пір більшість шведських вчених дивуються, чому Петро не переслідував армію Карла і не намагався добити її. Можливо тому, що імператору належало навести порядок після зради Мазепи? Саме тому після приголомшливої перемоги Петро вирушив до Києва.