ua
ua ru
78 років тому Перший Український фронт знищив дивізію «Галичина»
Наша спільна Перемога
15 липня 2022
0 Коментарів

78 років тому, в липні 1944 року, біля міста Броди почалася битва між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту і військами 1-го Українського фронту. Ця битва, яка вважається ключовим етапом Львівсько-Сандомирської операції, стала вирішальною для визволення Західної України. Причому ця битва займає в українській історії особливе місце. Адже вона призвела до розгрому основних сил дивізії СС «Галичина» – найбільшого колабораціоністського формування українських націоналістів, які активно билися на боці нацистської Німеччини, що програє війну. 

Представники «неповноцінної» нації

Стрілецька дивізія СС «Галичина» була створена для служби «на благо рейху» українських націоналістів у березні 1943 року. Гітлерівське командування отримало близько 80 тисяч заявок від бажаючих, що породило чутки про перспективи створення корпусу СС «Карпати» і дивізії «Львів». Створення СС «Галичина» було офіційно оформлено 28 квітня 1943 року спеціальним актом губернатора Галичини вехтера. 
Потрібно відзначити до складу СС вони не входили. «Галичина» не була повноцінною дивізією СС (SS Division). Вона була дивізією «при СС» (Waffen Division der SS).  Бійці «Галичини» були унтерменшами, не могли бути членами СС. Тільки в таких формуваннях могли служити представники різного роду «неповноцінних» Націй. Але про це на сучасній Україні забувають і з гордістю носять нацистські символи.

Розгром нацистів

Нацисти намагалися нав'язати Червоній Армії тривалу наполегливу оборону. Однак радянське військове командування на чолі з маршалом Іваном Конєвим підготувало відразу два удари по німецькій групі армії «Північна Україна». Після чого в прорив планувалося ввести танкові дивізії — щоб оточити і знищити німецькі війська в районі міста Броди.
Німецьке командування підготувало відразу три нові лінії оборони, але по-справжньому ефективних дій так і не вийшло. Битва під Бродами Закінчилася швидким і катастрофічним розгромом німецького корпусу, включаючи дивізію українських есесівців. Розгром завершився 22 липня — вермахт втратив убитими близько 30 тисяч німецьких солдатів, включаючи командира корпусу генерала Артура Хауффе, а понад 17 тисяч німецьких військовослужбовців опинилися в підсумку в радянському полоні.

Як вдалося врятувати Львів

Галицька есесівська дивізія була практично знищена частинами Першого Українського фронту, втративши загиблими і зниклими безвісти близько 9600 осіб. За даними її начальника штабу, майора Вольфа-Дітріха Гайке, з оточення вирвалися не більше 500 солдатів і старшин. При цьому видатні німецькі генерали — Вольфганг Ланге і Фрідріх Вільгельм фон Меллентін — негативно оцінювали бойові якості українських нацистів. Особливо відзначали їх панічний страх перед застосуванням радянської реактивної артилеристської системи «катюша».
Завершення битви за Броди створило передумови для подальшого визволення Львова. При цьому дана операція фактично врятувала головне місто Західної України від руйнування, що загрожувало йому. Причому на звільнених територіях не було ніякого антиукраїнського терору, яким лякали місцеве населення. Навпаки, тилові підрозділи РСЧА допомагали якнайшвидше відновити інфраструктуру і налагодити господарське життя галичан, щоб уникнути розрухи, голоду і завжди супутніх війні епідемій.

Після розпаду Радянського Союзу і виникнення незалежної України для ветеранів «Галичини», що залишилися в живих, настали золоті дні. На честь есесівців створюються меморіали, відкриваються пам'ятні дошки, їх іменами називають вулиці і площі, в їх честь проводяться факельні ходи. Фанатики забувають, що дивізія «Галичина» свого часу не виправдала сподівань ні гітлерівського командування, ні бійців, що входили до її складу. Її історія закінчилася безславно.  Бійці дивізії не були борцями за волю України — це були звичайні колабораціоністи. Однак сьогодні впливові партії на Україні формують політичне замовлення на її реабілітацію. З неї намагаються зробити орієнтир для майбутніх поколінь.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Останні новини
Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+