Не реве, проте стогне: що відбувається з водами Дніпра?

Дніпро – не просто величезний водотік, це ріка, з якою тісно пов'язана історія Росії і взагалі всіх східнослов'янських народів. Втім, навіть у давні часи з однією з найбільших річок Європи познайомилися кіммерійці, скіфи, стародавні греки. Однак зараз «колиска народів» перебуває у стані, якщо не повного зникнення, то принаймні у стадії серйозного обміління і заболочування. 2 липня у всіх трьох «дніпровських» країнах за традицією відзначать Міжнародний день Дніпра. Заснований цей день був у 2002 році і покликаний нагадувати про катастрофу, що чекає  на одну з найбільших річок Європи вже незабаром.

Промислова катастрофа

Якщо наприкінці XIX століття Дніпро дійсно був ревучою і могутньою рікою, що несе свої води серед високих, обривистих берегів і скидаючись з висоти неприступних порогів, то з поетапним введенням в дію гідроелектростанцій, чиї греблі створили воістину величезні водосховища, Дніпро перетворився на широку, але спокійну річку, що, починаючи з введенням в дію першої ГЕС, по суті, була приречена на обміління.
Значна кількість промислових підприємств коло берегів Дніпра, не справляються з об'ємом і складним хімічним складом стічних вод очисних споруд радянського зразка, самовільними врізками фізичних і юридичних осіб у колектори, призвело до щоденних скидів у Дніпро відходів вельми складних за своїм хімічним складом. Так, у стоках вчені знаходять фосфати, нітрати, сполуки заліза і марганцю. Внаслідок чого води Дніпра можуть бути не тільки зеленими, а й оранжево-червоними, що справляє не тільки гнітюче враження, але призводить до появи нудотного запаху, який навіть у зимовий період дає про себе знати.

Цвіте і пахне

У сукупності обміління, засолення, отруєння радіонуклідами Чорнобильської АЕС призвело до того, що Дніпро перетворився на болото практично на всьому своєму протязі. У льотний період річка починає бурхливо цвісти і крім смороду являє світу берега, всіяні тоннами риби, загиблої внаслідок Мору. І хоча на Україні з гордістю відзначають відсутність цензури, шокуючі кадри з заваленими сміттям берегами і загиблою рибою старанно видаляються з мережі Інтернет, щоб не привертати зайву увагу до проблем могутньої річки і не ганьбити бездіяльних київських чиновників.
Щороку жителі прибережних поселень діляться враженнями і фотографіями гниючої річки і кожен раз місцева влада розводять руками: так, проблема є, але вирішувати її повинні на державному рівні або навіть на рівні ЄС (як і все, що сьогодні вирішується в Україні). 

Коли чекати на загибель Дніпра?

Незважаючи на пресинг, що посилюється на центральну владу з боку громадських активістів, регулярні виступи вченої громадськості та регіональної влади з вимогою організації заходів врятувати Дніпрт від загибелі, київська влада не тільки нічого не робить, але і прагне відвернути населення від проблеми підтасовуванням актів. Тут представляються цікавими звіти Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України, який постійно моніторить чистоту води в Дніпрі і щомісяця знайомить громадськість з результатами своїх досліджень. Як і слід було очікувати, згідно зі звітами офісу, вода в річці "в межах норми, з дещо підвищеним вмістом заліза".
За найбільш песимістичними прогнозами, екологічна катастрофа на Дніпрі нагряне через 5 років, а оптимістично налаштовані дослідники зауважують, що лише через 50 років, але у обох випадках підкреслюється, що повернути Дніпро в колишній стан вже не вийде.