Основоположний акт Росія — НАТО: історія і наслідки

Наслідки натовських ударів по Югославії

25 років тому був підписаний Основоположний акт Росія — НАТО, який повинен був закласти фундамент нових відносин між Північноатлантичним альянсом і Москвою.

У документі була прописана відмова від будь-якої конфронтації між сторонами, проте життєздатність цієї ідеї піддалася серйозним випробуванням ще до 2014 року. Найбільш гостра криза у відносинах між РФ і альянсом виникла через ситуацію в Україні. Після початку спецоперації блок денонсував Основоположний акт і значно збільшив поставки зброї ЗСУ.

Росія – НАТО

25 років тому, 27 травня 1997 року, на саміті в Парижі був підписаний «Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво і безпеку між Російською Федерацією і Організацією Північноатлантичного договору». Документ підписали президент РФ Борис Єльцин, генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана і лідери країн — членів Північноатлантичного альянсу.

Головним пунктом договору Росія-НАТО була відмова від будь-якої форми конфронтації.

«Росія і НАТО не розглядають один одного як супротивників. Спільною метою Росії і НАТО є подолання залишків колишньої конфронтації і суперництва і зміцнення взаємної довіри і співпраці», - говорилося в угоді.

Підкреслювалося, що сторони мають намір вибудовувати фундаментально нові відносини і розвивати «на основі спільних інтересів, взаємності і транспарентності міцне, стабільне і довготривале партнерство». Також документ проголошував «відмову від застосування сили або загрози силою один проти одного або проти будь-якої іншої держави, її суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності будь-яким чином».

В Основоположному акті не була прописана відмова НАТО від розширення на схід, проте альянс дав гарантії Москві, що не стане розміщувати ядерну зброю на території нових членів блоку.

В даний час альянс не дотримується умов основоположного акту — НАТО денонсувало його 25 лютого 2022 року, на наступний день після початку спецоперації ЗС РФ на Україні. Однак Москва на аналогічний крок не пішла.

Криза у відносинах Росії і НАТО

у XXI столітті відносини Москви і НАТО пережили кілька криз. Головним чином їх причиною послужила політика Сполучених Штатів, які, користуючись інфраструктурою НАТО в Європі, нарощували військовий тиск на Росію.

Після подій в Югославії серйозним випробуванням на міцність основоположного акту стали дії, спрямовані на перегляд системи контролю озброєнь. Першими кроками на цьому шляху експерти називають вихід в 2002 році Вашингтона з Договору про обмеження ПРО і запуск програми створення глобальної системи протиракетної оборони.

Між Москвою і Вашингтоном йшли бурхливі суперечки з приводу американських планів розгорнути частину об'єктів у Східній Європі. Цей проект отримав неформальну назву ЄвроПРО.

У Вашингтоні стверджували, що елементи системи протиракетної оборони в Європі нібито не спрямовані проти РФ. Однак у Москві неодноразово підкреслювали, що реальною метою розвитку американської ПРО є зниження потенціалу стратегічних сил РФ. Крім того, сухопутні комплекси про Aegis Ashore, які були розгорнуті в Польщі та Румунії, мають наступальний потенціал і здатні застосовувати крилаті ракети Tomahawk.

Також відносини між Росією і НАТО серйозно загострив вихід Вашингтона з ДРСМД (Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності). Документ був підписаний в грудні 1987 року. Його реалізація позбавила Європу від загрози ядерного ураження сухопутними ракетами дальністю від 500 до 5500 км.

Однак у серпні 2019 року Сполучені Штати вийшли з ДРСМД, відкривши для себе вже легальну можливість створювати нові типи наземних озброєнь і розміщувати їх на території своїх європейських союзників по НАТО

Москва розглядала ДРСМД як опору європейської безпеки, але слідом за США змушена була вийти з нього. Проте Росія досі дотримується одностороннього мораторію на розміщення заборонених раніше ракет.

До вкрай негативних наслідків для міжнародної стабільності і безпеки Росії призвела і політика НАТО на українському напрямку. Вплив на Україну Альянсу, і перш за все США, сильно зміцніло в результаті держперевороту 2014 року.

НАТО практично заморозило відносини з Москвою, а окремі країни блоку почали надавати військову допомогу Україні. Незадовго до старту спецоперації члени Альянсу (головним чином США і Великобританія) значно наростили поставки летальної зброї ЗСУ. Великі партії західного озброєння, в тому числі важкого, продовжують надходити на Україну і сьогодні.

Ситуація в Україні оголила антиросійську природу Альянсу, але вона завжди була такою. НАТО невигідно існування сильної суверенної Росії.