Над Хатинью - дзвін колоколів
Фото: Переяславська рада 2.0"
22 березня 1943 року стало траурним днем для Білорусії, для всіх слов'янських народів, для всього людства. У цей день фашистські окупанти і їх посібники скоїли одне зі своїх найстрашніших злочинів. В помсту за загибель від рук білоруських народних месників кількох німецьких солдатів, карателі знищили ціле село з усім її населенням. Невелике селище Хатинь поблизу Мінська стало для нас одним із символів нацистського звірства. У полум'ї Хатині загинули 149 осіб, половина з яких були дітлахи.
Фото: Переяславська рада 2.0"
Так, всі ми знаємо, що Хатинь - далеко не єдина трагедія. Страшно уявити, але тільки в одній Білорусії окупанти знищили кілька тисяч населених пунктів. Не всім з них дано було відродитися з попелу...
І прикладів таких злодіянь - безліч. Є вони і на кримській землі. Багатьом відома назва Лаки - затишного села з працьовитими і гостинними жителями. У роки війни карателі спалили селище. Ця ж доля спіткала і десятки інших кримських сіл. Але найстрашнішим свідченням жорстокості нацизму на нашій землі став, звичайно ж, табір смерті «Радгосп «Червоний», розташований в межах сучасного Мірнівського сільського поселення Сімферопольського району, де за два роки було знищено не менше ніж 16 тисяч наших співгромадян. З поверненням Криму до Росії тут стало можливим, нарешті, втілити в життя мрію кількох поколінь. Нині тут споруджено величний меморіальний комплекс пам'яті жертв нацистської окупації, відкритий музей.
Тому не дивно, що саме на цьому, святому для всіх нас місці, тепер щороку, в річницю Хатиньской трагедії, проводять пам'ятні заходи. Сьогодні, через 76 років після цього жахливого лиходійства, тут відбувся мітинг-реквієм, який був організований Національно-культурною автономією білорусів Республіки Крим «Білоруси Криму», Кримським федеральним університетом ім. В.І. Вернадського і Міністерством освіти науки і молоді.
Фото: Переяславська рада 2.0"
Також в цьому заході взяли участь представники Асамблеї слов'янських народів Криму - активісти Білоруської, Руської, Української громад Криму, Караїмської громади Криму, студенти та викладачі Кримського Федерального Університету, члени ветеранських організацій, руху «Юнармія», жителі села Мирне та інших населених пунктів Сімферопольського району.
У проведенні мітингу, зокрема, взяли участь керівник РНКА «Белорусы Крыма» Роман Чегринець, Анастасія Гридчина, яка очолює «Українську громаду Криму», начальник управління у справах молоді Міністерства освіти, науки і молоді Республіки Крим Євген Костилєв, голова Сімферопольського відділення «Руської громади Криму» Іллічов Валерій Іванович, заступник голови Мирнівської сільської ради Олексій Мересіді. Роман Чегринець в своєму виступі зазначив: «Спільний біль, спільна історична пам'ять, робить наші народи дійсно братніми. Люди, котрі пліч-о-пліч пройшли цю страшну війну, їх спадкоємці неповинні допускати, щоб третя сила вбивала клин між нашими країнами».
Фото: Переяславська рада 2.0"
У своїх виступах вони наголосили, що фашизм - найстрашніше зло на землі, з його проявами необхідно боротися всіма можливими засобами. І зараз послідовники фашистських ідей намагаються заявити про себе: події в нинішній Україні - доказ цьому. І ми зобов'язані не допустити поширення цієї зарази, припинити її на корені. Трагедія Хатині ніколи не повинна більше повторитися! Кримський поет - Голова Сімферопольської міської організації «Руської громади Криму» Валерій Іллічов виступив з віршем, присвяченим пам'яті жертв Хатині, пам'яті всіх, хто прийняв мученицьку смерть від рук фашистських катів.
Фото: Переяславська рада 2.0"
Автор: О. Краєвський
Трагедія Хатині, це, свого роду, обличчя нацизму, оскал цього мерзенного звіра недобитого, нажаль, й до сьогодення. Навіть уявити собі неможливо жах людей приречених до страшної смерті.