ua
ua ru
«Азовсталь»: історія гіганта металургії
Сторінки історії
26 квітня 2022
2 Коментаря

 

«Азовсталь»  — це металургійний гігант, який має майже 100-річну історію і займає величезну територію на Лівому березі річки Кальміус. Територія заводу затиснута між річкою з одного боку і берегом Азовського моря — з іншого. Завод має свій власний вантажний порт і розгалужену систему підземних комунікацій.

Будівництво

У лютому 1930 року Президія ВРНГ СРСР прийняла рішення про будівництво нового металургійного заводу в Маріуполі. 7 листопада 1930 року почалося укладання бетону у фундамент першої доменної печі заводу «Азовсталь». 3 листопада 1931 року було розпочато будівництво морського порту для металургійного заводу. Всього на будівництво заводу з бюджету СРСР було виділено 292 млн рублів. 12 серпня 1933 року-о шостій годині і дев'ятнадцять хвилин Доменна піч № 1 видала перший чавун. 
У січні 1935 року на «Азовсталі», крім чавунного виробництва, почало діяти сталеплавильне виробництво, вступила в дію перша в СРСР 250-тонна хитна мартенівська піч. У травні 1939 року на «Азовсталі» був встановлений світовий рекорд з продуктивності доменної печі на добу — домна № 3 видала 1614 тонн чавуну за один день.

У період Великої Вітчизняної війни

З початку Великої Вітчизняної війни до зупинки виробництва завод передав у війська два бронепоїзди, автомайстерню і три понтонних моста, а також виготовляв корпуси авіабомб, стволи для мінометів і броньові щити. Крім того, на фронт пішли понад шість тисяч робітників заводу.
У зв'язку з наближенням до міста лінії фронту, в період з 12 вересня по 5 жовтня 1941 колектив працівників провів демонтаж, відвантаження і вивіз на Урал обладнання першої черги (яке прибуло на Урал і було використано у виробництві бронелистів для танків Т-34). 7 жовтня 1941 року на «Азовсталі» були зупинені мартенівські та доменні печі. 8 жовтня 1941 року вранці з заводу пішли останні два вагони з персоналом «Азовсталі», а вже вдень противник захопив місто. У жовтні 1941 року Маріуполь був окупований. Завод «Азовсталь» став називатися «Азовським заводом №1» і був переданий в управління концерну Альфріда Круппа. 
7 вересня 1943 року, перед відступом німецьких військ з міста, завод «Азовсталь» був практично повністю знищений.

/uploads/main/attachments/c8/4f/1f/1c3914a66236542d1166b01780/phpBoGQRJ_e31bae2362ba86dd96002994bd36b2c6.jpg

Від відновлення до сучасності

Відновленням заводу займалася організація «Азовстальстрой». 24 жовтня 1944 року на «Азовсталі» запрацювала відновлена ПЕВС, також була пущена в експлуатацію киснева станція, яка стала забезпечувати виробничі потреби не тільки даного підприємства, а й інших важливих підприємств Донбасу. 19 листопада 1945 року-видала свою першу плавку відновлена мартенівська піч № 1. 
За неповних десять років післявоєнного періоду «Азовсталь» був повністю відновлений. Виробництво розвивалося і нарощувало темпи. У серпні 1983 року завод відзначив свій піввіковий ювілей. За цей час працівники підприємства виробили 145,5 млн тонн чавуну, 118,2 млн тонн сталі і 96,4 млн тонн прокату. На «Азовсталь» була досягнута найвища в країні температура дуття в доменному цеху, а крім того, вперше почали повністю перероблятися доменні, мартенівські і конвертерні шлаки.
Після проголошення незалежності України Кабінет Міністрів України скасував рішення про будівництво термічного відділення комбінату (передбаченого відповідно до 13-го п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР.
У червні 1996 року «Азовсталь» включили до переліку підприємств, що підлягають приватизації відповідно до індивідуальних планів, після чого комбінат став акціонерним товариством (ЗАТ «ТОРГОВИЙ ДІМ «Азовсталь»). 18 січня 2000 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про продаж акцій підприємства, що залишилися в державній власності. 

Наші дні

Сьогодні «Азовсталь» став плацдармом для бойових дій. Завод має ряд особливостей. Наприклад, велика частина приміщень прихована від засобів повітряної розвідки. Є можливість переміщатися по коридорах, перекидаючи підкріплення з однієї точки в іншу. Комбінат «Азовсталь», де ховаються бійці нацбатальйону «Азов»*, має складну і велику систему підземних комунікацій, які можна використовувати для пересування і зберігання боєприпасів. А заводські бомбосховища, за оцінкою експертів, можуть вміщати до 4 тис. осіб. Звісно, виробництво зупинено. Перервалася майже Столітня трудова історія легендарного підприємства.

* Загін спеціального призначення «Азов» – організація, заборонена на території Росії

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
2 Коментаря
Коментарі (2)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Georgiy
26.04.2022

Дуже цікаво! Оце так гігант був, а тепер став прихистком бандюганів та нацистів!

Jerry
26.04.2022

Цікава стаття

Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+