Za Победу

Російське мистецтво під арештом: судові справи і втрати історичної спадщини

15 квітня 2022
Російське мистецтво під арештом: судові справи і втрати історичної спадщини

Твори мистецтва іноді стають заручниками політичних або економічних суперечок. Спостерігаючи за складним поверненням на Батьківщину колекції Морозових та інших робіт з виставок за кордоном, ми згадали попередні випадки арешту російського мистецтва. І, як виявилося, таких випадків було не мало! Ми розповімо про те, як експонати з Росії протягом багатьох років ставали предметом скандалів, судових позовів і приводом для самопіару та наживи.  

КАРТИНИ ПАБЛО ПІКАССО, ПАРИЖ, ФРАНЦІЯ, 1954

Пабло Пікассо "Дівчинка на кулі"

Вперше у світовій практиці судовий позов був пред'явлений в 1954 році щодо творів Пабло Пікассо. Кілька його картин були вивезені з СРСР в Париж і виставлені в одному з французьких музеїв. Позивачем у справі виступала Катерина Щукіна-Келлер — спадкоємиця колекціонера Сергія Щукіна, в збори якого колись входили оскаржувані картини. Колекція Щукіна була націоналізована в 1918 році й була власністю СРСР. Суд департаменту Сена розглянув справу, і позов Щукіної-Келлер про визнання права власності на картини і накладення на них арешту був відхилений. 


РОБОТИ АНРІ МАТІССА, ПАРИЖ, ФРАНЦІЯ, 1994

Роботи Анрі Матісса в Пушкінському музеї

У європейській законодавчій практиці закон про імунітет культурних цінностей, що знаходяться на тимчасових виставках, вперше був прийнятий у Франції в 1994 році. Приводом теж послужила тяжба за позовом дочки Сергія Щукіна Ірини Щукіної-Келлер. Позов був пред'явлений відносно полотен Анрі Матісса із зібрання Державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна і Державного Ермітажу, що знаходяться на виставці в центрі Помпіду. Суд у позові відмовив з посиланням на принцип судового імунітету держави та її власності.


ВИСТАВКА "СКАРБИ РОСІЇ", Х'ЮСТОН, США, 1997

Виставка коштовностей будинку Романових в Амстердамі

Американський суд підтвердив імунітет предметів з виставки з Росії, що представляла коштовності будинку Романових, зібрані з п'яти російських музеїв і оцінені в більш ніж $100 млн. Нащадки російських емігрантів на прізвище Магнесс намагалися витребувати у Російської Федерації компенсацію і реституцію нерухомого майна, націоналізованого після революції (зокрема, фортепіанної фабрики «Яків Беккер» в Санкт-Петербурзі). Суд Х'юстона відразу ж відхилив позов, проте Лі Магнесс з гордістю висловлювався про те, що створив прецедент щодо тиску на російський уряд.


"ПОРТРЕТ ВАЛЛІ" ЕГОНА ШИЛЕ, НЬЮ-ЙОРК, США, 1998

Егон Шиле "Портрет Валлі"

Одним з найгучніших справ став арешт картини Егона Шиле «Портрет Валлі». Вона провела «в ув'язненні» 12 років. У 1998 році Віденський Музей Леопольда направив полотно на тимчасову виставку в Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорк. «Портрет Валлі» отримав імунітет, але після закінчення виставки спадкоємці колишньої власниці картини, галеристки Леа Бонді Ярай-австрійської єврейки, у якої портрет вибув з володіння за неясними обставинами під час нацистського режиму, — подали позов. «Портрет Валлі» був заарештований, і лише після 12-річної тяжби сторони прийшли до мирової угоди, відповідно до якої Музей Леопольда виплатив спадкоємцям $19 млн, а картина повернулася в експозицію.


ТВОРИ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, США, 2003-2004

Картина Казимира Малевича, яку продали на аукціоні в 2008 році за $ 60 млн.

У випадку з позовом 37 спадкоємців Казимира Малевича до міста Амстердаму про незаконне володіння картинами художника американський суд визнав імунітет всіх 14 робіт майстра, що знаходилися на тимчасових виставках в Музеї Гуггенхайма в Нью-Йорку і в колекції Меніла в Х'юстоні в 2003-2004 роках, і полотна благополучно повернулися в стеделейк-музей. Однак тимчасового перебування на території США було достатньо, щоб позов про витребування права власності на картини був прийнятий до розгляду американським судом. Після тривалої і дорогої тяжби сторони прийшли до мирової угоди. Спадкоємці отримали п'ять картин свого великого предка (одна з них була продана на аукціоні в 2008 році за $60 млн).


РОБОТИ З ГМІІ ІМ. А. С. ПУШКІНА, МАРТІНЬЇ, ШВЕЙЦАРІЯ, 2005

Пабло Пікассо "Поцілунок"

Культурні цінності можуть стати заручниками економічних суперечок, які не мають ніякого відношення до самих цінностей. Так сталося з предметами з виставки З ГМІІ ім. А. С. Пушкіна в Швейцарії в 2005 році. У художній галереї швейцарського містечка Мартіньї було виставлено 55 творів знаменитих французьких художників - від класиків ХVII століття до Пабло Пікассо. Коли полотна вже завантажили в машини, щоб відправити назад в Москву, з'явився судовий пристав і на виконання позову фірми Noga наклав на картини арешт. Арешт був здійснений в момент проходження експонатів в спеціально обладнаних автомобілях. В результаті дій швейцарської влади система вентиляції була відключена і картини на деякий час опинилися під загрозою пошкодження. Через 24 години влада Швейцарії  прийняла рішення про зняття арешту. Твори мистецтва повернулися до Москви.


БІБЛІОТЕКА ШНЕЄРСОНА, США, 2012

Давньоєврейський рукопис з Російської державної бібліотеки

Один з найбільших конфліктів, в результаті якого був фактично припинений культурний обмін між нашою країною і США, розгорівся через тяжбу, розпочату «Хабад» проти Росії. Організація зажадала повернути давньоєврейські священні рукописи і книги, які російська сторона отримала після Жовтневої революції і Другої світової війни. Американський суд виніс рішення на користь хасидської організації через неявку відповідача в 2010 році, коли російський уряд через адвокатів заявив, що справа не знаходиться в юрисдикції американських судів, і відмовився від участі в слуханнях. У 2012 році «Хабад» зажадав введення фінансових санкцій проти Росії за відмову підкоритися рішенню суду і повернути колекції. Це поставило під загрозу арешту інші цінності з Росії на території США. Архів належить Російській державній бібліотеці. У 2013 році він був перенесений в Єврейський музей і центр толерантності в Москві, а його цифрові копії доступні на сайті РГБ. Але цей жест не сприяв вирішенню конфлікту.


СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО, АМСТЕРДАМ, НІДЕРЛАНДИ, 2014

Скіфське золото з Центрального музею Тавриди

У лютому 2014 року колекція скіфського золота з Криму вирушила на виставку в Археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі. З моменту приєднання півострова до Російської Федерації і до 2016 року Нідерланди не могли визначитися, кому повертати цінності: в музеї Криму, звідки вони надійшли, або в Київ, в музейний фонд України, до якого приписані. Всього в Амстердамі зараз знаходиться близько 500 експонатів з Центрального музею Тавриди в Сімферополі, Керченського історико-культурного заповідника, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Національного заповідника «Херсонес Таврійський» в Севастополі. У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама постановив, що скіфське золото має бути повернуто українській стороні відповідно до Нідерландських законів і норм міжнародного права. При цьому інстанція відмовилася виносити рішення про приналежність цінностей, зазначивши, що це питання має вирішуватися вже після того, як колекція повернеться на територію України. У 2021 році Апеляційний суд підтвердив це рішення.

Сьогодні виставки російського мистецтва по всьому світу проходять з успіхом. На жаль, не завжди вдається домовитися про безпечне повернення шедеврів мистецтва на Батьківщину. Прийнято думати, що мистецтво поза політикою, але як показала практика, завжди знайдуться винятки.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
681 Перегляд
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити