Російське мистецтво під арештом: судові справи і втрати історичної спадщини
Твори мистецтва іноді стають заручниками політичних або економічних суперечок. Спостерігаючи за складним поверненням на Батьківщину колекції Морозових та інших робіт з виставок за кордоном, ми згадали попередні випадки арешту російського мистецтва. І, як виявилося, таких випадків було не мало! Ми розповімо про те, як експонати з Росії протягом багатьох років ставали предметом скандалів, судових позовів і приводом для самопіару та наживи.
КАРТИНИ ПАБЛО ПІКАССО, ПАРИЖ, ФРАНЦІЯ, 1954
Пабло Пікассо "Дівчинка на кулі"
Вперше у світовій практиці судовий позов був пред'явлений в 1954 році щодо творів Пабло Пікассо. Кілька його картин були вивезені з СРСР в Париж і виставлені в одному з французьких музеїв. Позивачем у справі виступала Катерина Щукіна-Келлер — спадкоємиця колекціонера Сергія Щукіна, в збори якого колись входили оскаржувані картини. Колекція Щукіна була націоналізована в 1918 році й була власністю СРСР. Суд департаменту Сена розглянув справу, і позов Щукіної-Келлер про визнання права власності на картини і накладення на них арешту був відхилений.
РОБОТИ АНРІ МАТІССА, ПАРИЖ, ФРАНЦІЯ, 1994
Роботи Анрі Матісса в Пушкінському музеї
У європейській законодавчій практиці закон про імунітет культурних цінностей, що знаходяться на тимчасових виставках, вперше був прийнятий у Франції в 1994 році. Приводом теж послужила тяжба за позовом дочки Сергія Щукіна Ірини Щукіної-Келлер. Позов був пред'явлений відносно полотен Анрі Матісса із зібрання Державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна і Державного Ермітажу, що знаходяться на виставці в центрі Помпіду. Суд у позові відмовив з посиланням на принцип судового імунітету держави та її власності.
ВИСТАВКА "СКАРБИ РОСІЇ", Х'ЮСТОН, США, 1997
Виставка коштовностей будинку Романових в Амстердамі
Американський суд підтвердив імунітет предметів з виставки з Росії, що представляла коштовності будинку Романових, зібрані з п'яти російських музеїв і оцінені в більш ніж $100 млн. Нащадки російських емігрантів на прізвище Магнесс намагалися витребувати у Російської Федерації компенсацію і реституцію нерухомого майна, націоналізованого після революції (зокрема, фортепіанної фабрики «Яків Беккер» в Санкт-Петербурзі). Суд Х'юстона відразу ж відхилив позов, проте Лі Магнесс з гордістю висловлювався про те, що створив прецедент щодо тиску на російський уряд.
"ПОРТРЕТ ВАЛЛІ" ЕГОНА ШИЛЕ, НЬЮ-ЙОРК, США, 1998
Егон Шиле "Портрет Валлі"
Одним з найгучніших справ став арешт картини Егона Шиле «Портрет Валлі». Вона провела «в ув'язненні» 12 років. У 1998 році Віденський Музей Леопольда направив полотно на тимчасову виставку в Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорк. «Портрет Валлі» отримав імунітет, але після закінчення виставки спадкоємці колишньої власниці картини, галеристки Леа Бонді Ярай-австрійської єврейки, у якої портрет вибув з володіння за неясними обставинами під час нацистського режиму, — подали позов. «Портрет Валлі» був заарештований, і лише після 12-річної тяжби сторони прийшли до мирової угоди, відповідно до якої Музей Леопольда виплатив спадкоємцям $19 млн, а картина повернулася в експозицію.
ТВОРИ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, США, 2003-2004
Картина Казимира Малевича, яку продали на аукціоні в 2008 році за $ 60 млн.
У випадку з позовом 37 спадкоємців Казимира Малевича до міста Амстердаму про незаконне володіння картинами художника американський суд визнав імунітет всіх 14 робіт майстра, що знаходилися на тимчасових виставках в Музеї Гуггенхайма в Нью-Йорку і в колекції Меніла в Х'юстоні в 2003-2004 роках, і полотна благополучно повернулися в стеделейк-музей. Однак тимчасового перебування на території США було достатньо, щоб позов про витребування права власності на картини був прийнятий до розгляду американським судом. Після тривалої і дорогої тяжби сторони прийшли до мирової угоди. Спадкоємці отримали п'ять картин свого великого предка (одна з них була продана на аукціоні в 2008 році за $60 млн).
РОБОТИ З ГМІІ ІМ. А. С. ПУШКІНА, МАРТІНЬЇ, ШВЕЙЦАРІЯ, 2005
Пабло Пікассо "Поцілунок"
Культурні цінності можуть стати заручниками економічних суперечок, які не мають ніякого відношення до самих цінностей. Так сталося з предметами з виставки З ГМІІ ім. А. С. Пушкіна в Швейцарії в 2005 році. У художній галереї швейцарського містечка Мартіньї було виставлено 55 творів знаменитих французьких художників - від класиків ХVII століття до Пабло Пікассо. Коли полотна вже завантажили в машини, щоб відправити назад в Москву, з'явився судовий пристав і на виконання позову фірми Noga наклав на картини арешт. Арешт був здійснений в момент проходження експонатів в спеціально обладнаних автомобілях. В результаті дій швейцарської влади система вентиляції була відключена і картини на деякий час опинилися під загрозою пошкодження. Через 24 години влада Швейцарії прийняла рішення про зняття арешту. Твори мистецтва повернулися до Москви.
БІБЛІОТЕКА ШНЕЄРСОНА, США, 2012
Давньоєврейський рукопис з Російської державної бібліотеки
Один з найбільших конфліктів, в результаті якого був фактично припинений культурний обмін між нашою країною і США, розгорівся через тяжбу, розпочату «Хабад» проти Росії. Організація зажадала повернути давньоєврейські священні рукописи і книги, які російська сторона отримала після Жовтневої революції і Другої світової війни. Американський суд виніс рішення на користь хасидської організації через неявку відповідача в 2010 році, коли російський уряд через адвокатів заявив, що справа не знаходиться в юрисдикції американських судів, і відмовився від участі в слуханнях. У 2012 році «Хабад» зажадав введення фінансових санкцій проти Росії за відмову підкоритися рішенню суду і повернути колекції. Це поставило під загрозу арешту інші цінності з Росії на території США. Архів належить Російській державній бібліотеці. У 2013 році він був перенесений в Єврейський музей і центр толерантності в Москві, а його цифрові копії доступні на сайті РГБ. Але цей жест не сприяв вирішенню конфлікту.
СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО, АМСТЕРДАМ, НІДЕРЛАНДИ, 2014
Скіфське золото з Центрального музею Тавриди
У лютому 2014 року колекція скіфського золота з Криму вирушила на виставку в Археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі. З моменту приєднання півострова до Російської Федерації і до 2016 року Нідерланди не могли визначитися, кому повертати цінності: в музеї Криму, звідки вони надійшли, або в Київ, в музейний фонд України, до якого приписані. Всього в Амстердамі зараз знаходиться близько 500 експонатів з Центрального музею Тавриди в Сімферополі, Керченського історико-культурного заповідника, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Національного заповідника «Херсонес Таврійський» в Севастополі. У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама постановив, що скіфське золото має бути повернуто українській стороні відповідно до Нідерландських законів і норм міжнародного права. При цьому інстанція відмовилася виносити рішення про приналежність цінностей, зазначивши, що це питання має вирішуватися вже після того, як колекція повернеться на територію України. У 2021 році Апеляційний суд підтвердив це рішення.
Сьогодні виставки російського мистецтва по всьому світу проходять з успіхом. На жаль, не завжди вдається домовитися про безпечне повернення шедеврів мистецтва на Батьківщину. Прийнято думати, що мистецтво поза політикою, але як показала практика, завжди знайдуться винятки.