Конвенція про заборону біологічної зброї набуває особливої актуальності

50 років тому була відкрита до підписання Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї і про їх знищення. Вважається, що ця Конвенція ефективний міжнародно-правовий інструмент.

Однак у зв'язку з відмовою США у 2001 році ратифікувати протокол, який передбачав контроль за діяльністю біологів, у світі знову виникла загроза поширення і можливого застосування таких озброєнь.

Тема біологічної зброї знову актуальна

10 квітня 1972 року була відкрита до підписання Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї і про їх знищення, також відома як Конвенція про заборону біологічної зброї (КБТО). Документ ввів заборону на розробку, виробництво, накопичення, придбання і передачу біологічних агентів і токсинів, що використовуються в збройних конфліктах, а також засобів їх доставки.

Особливої актуальності ця тема набула після виявлення в ході російської спецоперації біолабораторій Пентагону в Україні, про цілі діяльності яких у Вашингтоні замовчують, а це серйозний привід задуматися про справжні цілі Пентагону на Україні.

Історія використання біологічної зброї

Спроби використовувати токсини і збудники різних хвороб у військових цілях, імовірно, робилися ще у середні століття. Першим офіційно підтвердженим фактом вважається поширення європейськими колонізаторами в 1763 році серед індіанців Північної Америки ковдр, заражених збудником віспи.

А в роки Першої світової війни німецькі війська намагалися навмисно заражати коней збудником сапа. Атаки німецької армії з використанням хімічної та бактеріологічної зброї багато в чому посприяли тому, що 17 червня 1925 року 37 держав підписали Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів. У документі підкреслювалося, що задіяння таких інструментів «було справедливо засуджено громадською думкою цивілізованого світу».

Низка країн, які підписали Женевський протокол, надалі його не ратифікували. Це стосується, зокрема, США і Японії. Сполучені Штати в 1941 році почали дослідження, пов'язані з виготовленням біологічної зброї.

Біологічна зброя США в Україні та в світі

Разом з тим біолабораторії США, розташовані в Україні, викликають питання не тільки у Росії.

У МЗС КНР заявили, що в Пентагон контролює 336 біологічних лабораторій, розміщених в 30 країнах. Так, в ході брифінгу офіційний представник китайського зовнішньополітичного відомства Чжао Ліцзянь зауважив, що у світової спільноти немає розуміння того, з якими цілями створені ці військові об'єкти і які віруси в них досліджуються. За його словами, є підстави вважати, що такі лабораторії працюють в тому числі і у військових цілях: ознаки цього російська сторона виявила в ході спецоперації на Україні.

Як зауважив Ігор Кирилов, діяльність американських біолабораторій викликає багато питань як з позицій дотримання Конвенції, так і резолюції Ради Безпеки ООН № 1540 від 28 квітня 2004 року про нерозповсюдження зброї масового ураження. За його словами, ратифікацію Женевського протоколу Сполучені Штати супроводили низкою застережень, одна з яких допускає відповідне застосування хімічної і токсинної зброї.