ua
ua ru
79 років з дня перемоги у Ржевській битві
Наша спільна Перемога
31 березня 2022
0 Коментарів

31 березня 1943 року закінчилася одна з найкривавіших битв в історії Великої Вітчизняної війни – Ржевська битва. Бойові дії в районі Ржевсько-Вяземського виступу йшли з 8 січня 1942 року. В цілому трохи більше року з перервами від півтора до трьох місяців. Західний і Калінінський фронти виступали проти групи армій «Центр» на Ржевсько-Сичівському напрямку. Виснажливі бої завершилися відступом 9-ї армії Вермахту і перемогою радянських військ.
На початку Великої Вітчизняної війни, а саме 14 жовтня 1941 року, радянські війська вимушено покинули Ржев – тоді в місто увірвалися німецькі танки і піхота. Гітлерівці грабували жителів, брали молодих у рабство, спалювали будинки. Так тривало 17 місяців. У цей кривавий час командувачі Червоною Армією стали розробляти план зі звільнення Ржева, 8 січня 1942 року почалися наступальні операції на Ржевсько-Вяземському виступі.
Вважається, що Ржевська битва (її також часто називають «ржевською м'ясорубкою») складалася з чотирьох наступальних операцій. Спочатку була Ржевсько-Вяземська (січень-квітень 1942 року), потім Ржевсько-Сичівська (серпень 1942 року), операція «Марс» (грудень 1942 року) і завершальна Ржевсько-Вяземська (березень 1943 року). Операції не входили в єдиний план наступу Радянської Армії і відбувалися зі значними часовими інтервалами, тому частина істориків навіть відносить Ржевсько-Вяземська Битва до Московської, а не ржевської битви. Досі неможливо порахувати, скільки всього людей впало на ржевській землі: за різними даними там загинуло від 1 до 2 млн радянських солдатів. Достеменно відомо лише те, що найбільш кровопролитним етапом Битви стало перше ржевсько-Вяземський наступ (загинуло, за різними даними, від 300 до 700 тисяч осіб, включаючи цивільних і медичних працівників).

Перша операція

Перший етап битви розпочав Калінінський фронт, він був частиною загального наступу червоноармійців. Тоді ж дев'ять армій і два кавалерійських Корпуси Західного фронту завдали основного удару по противнику в районі Вязьми, а потім ще раз вдарили по ворогу, але вже західніше Ржева. Танки прорвали німецьку оборону на вузькій ділянці фронту і через утворився коридор змогли прорватися 11-ий кавалерійський корпус і 29-а армія. Їх завданням було розширити плацдарм і утримувати фланги, але сили противника явно недооцінили – 29-а армія опинилася всередині ворожого кільця. Наступальні бої Червоної Армії тривали, але противник не послаблював натиск, дії розгорталися в 250 кілометрах на захід від Москви.
До кінця весни 1942 року на фронті під Ржевом настав час відносного затишшя. У цей період армії обох сторін готувалися до майбутніх літніх боїв. Німці приготували глибоко ешелоновану лінію оборони. У кожному, навіть невеликому, населеному пункті встановили доти, провели траншеї і ходи сполучення – перетворили колишні житлові зони в оборонні вузли. Радянська Армія, в свою чергу, теж обзавелася сильними оборонними укріпленнями.

Друга операція

Другу операцію ржевської битви, ржевсько – Сичівський наступ, червоноармійці почали раптово для німців, за день до початку Сталінської битви-16 липня 1942 року. Через два тижні війська Західного фронту прорвали німецьку оборону і просунулися на 30 км до станції Сичівка. Але через місяць їх чекав потужний фашистський контрудар. Ця битва стала однією з наймасовіших танкових битв початку війни – з обох сторін в ньому одночасно брало участь 1500 танків. Радянські війська були розбиті і вже не змогли просуватися вперед. На допомогу постарався прийти Калінінський фронт: армія завдала удару на Ржев, але теж була повалена. Тоді обидва фронти-Західний і Калінінський – були змушені перейти до оборони, так як вичерпали всі наступальні можливості. За деякими даними, тільки на початку цієї операції Радянська армія втратила майже 200 тисяч солдатів.
Восени Червоній Армії нарешті вдалося прорвати оборону Ржева, тоді ж битва стала більш запеклою. Радянським солдатам навіть вдалося увійти в місто, на вулицях якого розгорнулися жорстокі бої. Німці зберегли свої позиції, хоч і з величезними втратами. Військові експерти зійшлися на думці, що літньо-осінні операції не принесли очікуваних результатів. До жовтня бої під Ржевом стихли.

Третя операція

До наступного наступу Червона армія була готова тільки до кінця листопада того ж року. Операцію готував Георгій Жуков: обидва фронти (Західний і Калінінський) чисельно перевершували ворога і, згідно із задумом маршала, повинні були знищити головні сили «центру», підійшовши одночасно з різних сторін і оточивши ворога. План не спрацював-німці відбили натиск Західного фронту і вдарили по прорвалися частинам Калінінського, взявши частину солдатів в оточення. Тоді під Ржев довелося направляти свіжі сили, з резерву викликали сибірські дивізії. Через три тижні Червона Армія зупинила наступ, в боях було втрачено близько 200 тисяч солдатів.
Взимку 1943 року Радянська Армія зважилася продовжити звільнення Ржева. Командувачем західним і Калінінським фонтами прийшло повідомлення про підготовку Ржевсько-Вяземської операції – потрібно було знову постаратися оточити групи противника. Тим часом німецькі війська за зиму дуже сильно виснажилися, резервів на нові битви практично не було. Згідно з матеріалами військових дослідників, фашистське командування довело Гітлеру безперспективність ведення боїв на Ржевсько-Вяземському виступі і необхідність скоротити лінію фронту. Тоді глава Німеччини віддав наказ відвести частину армії (ця Евакуація отримала назву операція «Бюффель»).
На початку березня Червона Армія перейшла в наступ, в перший же день їй вдалося зайняти кілька сіл і вийти на залізницю Москва – Великі Луки. На Ржев тим часом наступали стрілецькі та левофлангові дивізії Західного фронту. Вони також зайняли кілька сіл на шляху до міста і вже 3 березня 1943 року звільнили Ржев.
Однак на цьому радянська армія не зупинилася, було вирішено наздогнати відходив противника на південному заході. І до 31 Березня ржевсько-Вяземський виступ був зрізаний. Фронт відсунули на 100 км на захід, загрозу Москві ліквідували. Розповідають, що Гітлер дуже важко переніс втрату і після відходу своїх військ побажав почути по телефону вибух Ржевського моста через Волгу.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+