Марина Раскова: легенда радянського неба

28 березня 2022 року виповнилося 110 років від дня народження Марини Раскової. Льотчиця-штурман стала однією з перших жінок Героїв Радянського Союзу. У 1941 році вона сформувала три авіаційні полки. "Нічні відьми" - її дітище.

Становлення Героїні

Марина Малініна народилася в Москві 28 березня 1912 року в родині педагогів. Вже після закінчення середньої школи Марина працює лаборантом не Бутирському хімічному заводі. У 1932 р. вже в статусі Марини Раскової вона переходить на роботу кресляркою аеронавігаційної лабораторії Військово-повітряної академії ім. Жуковського і це стає початком її нового життя.
Працюючи зі складними приладами, вона вперше стикається з авіацією. Прочитавши все, що на той час було написано про штурманську справу, і усвідомивши необхідність різнобічних знань, Марина Михайлівна починає вивчення вищої математики, астрономії, топографії, метеорології, фізики, електроніки, радіотехніки та інших наук. Її допитливість і працездатність вже тоді привертає до себе увагу колег і керівників.
Вже в 1934 році Раскова закінчує Ленінградський інститут інженерів цивільного повітряного флоту, ставши першою жінкою-штурманом, а в 1935 році проходить навчання в якості льотчика в школі при Центральному аероклубі Тсоавіахіма. З цього періоду вона продовжує роботу в Академії інструктором-літнабом.
Штурман Раскова бере участь у підготовці першотравневих повітряних парадів. Це неймовірно складна справа, коли з точністю до секунди слід підняти з декількох аеродромів літаки різного класу, стягнути їх в єдину точку і збудувавши в парадну колону пролетіти чітким ладом над Червоною площею. Під час парадів вона зазвичай літала на флагманському кораблі, очолюючи повітряну армаду.

Звання Героя

Цікаво, що своє головне звання ця жінка отримала ще до війни. У 1937 році Марина Михайлівна на літаку АІР-12 бере участь у встановленні світового рекорду дальності. У 1938 році штурман Раскова спільно з Гризодубовою і Осипенко на літаку «Батьківщина» здійснює безпосадочний наддалекий переліт Москва-Далекий Схід. Політ проходить в найскладніших метеорологічних умовах: хмарність, обмерзання, зустрічний вітер. Це призводить до підвищеної витрати пального, яке закінчується над глухою тайгою. Через обмерзання летіти довелося на великій висоті, було дуже холодно і радіозв'язок вийшов з ладу.
Тоді екіпаж прийняв рішення посадити літак аварійно, Расковій довелося стрибати з парашутом. Протягом 10 днів вона плутала по лісі, харчуючись журавлиною і грибами, так як з собою взяла тільки дві плитки шоколаду і кілька м'ятних коржів. Ледь не потонувши в болоті, періодично відлякуючи ведмедів пострілами з пістолета, вона все-таки протрималася, і навіть боса на одну ногу все-таки самостійно дійшла до літака, який з міркувань безпеки довелося садити без штурмана. Адже, якби літак встав на ніс, то Раскова б загинула. Літак виявили лише на шосту добу. Сісти в цьому районі було неможливо, тому на допомогу екіпажу скинули десант.
Політ "Батьківщини" тривав 26 годин 29 хвилин, пройдену відстань по прямій склало 5908,61 км.За проявлений героїзм і світовий рекорд дальності, який вони перевищили на 1500 км, учасниці перельоту, першими з жінок країни, були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Всесвітня популярність і величезна популярність абсолютно не запаморочила їй голову. Їй як і раніше притаманні товариськість, душевність і чуйність.

Нічні відьми

Після легендарного польоту, вона отримувала величезну кількість листів від дівчат, охочих стати льотчицями, їй писали матері з проханням про допомогу у вихованні важких підлітків, її постійно запрошували на підприємства і шукали з нею особистих зустрічей. З початком Великої Вітчизняної війни Марина Раскова виступила з пропозицією сформувати жіночий авіаційний полк. Багато військових не вірили в успіх, але 8 жовтня 1941 року в усі райкоми комсомолу столиці був направлений заклик ЦК ВЛКСМ про набір добровольців, який швидко передали в навчальні заклади, підприємства та установи. Дівчат з льотною підготовкою брали пілотами, з освітою штурманами.
Труднощів була маса. Звичайно, формування військової частини Марина Михайлівна здійснювала не поодинці, з нею працювала ціла команда однодумців. З самого початку було поставлено умову, що при підготовці дівчат неприпустимі грубість і хамство, проте висока професійна вимогливість задавалася керівником полку, яка проходили навчання разом з ними. Підготовку група проходила в льотній школі М.Енгельса. Трирічний курс був освоєний за три місяці!
Після формування першого полку легких нічних бомбардувальників, Раскову не відпустили з ним на фронт, а доручили формування ще двох полків. В авіації велося переозброєння і в Наркоматі оборони було прийнято рішення про виділення жіночому полку швидкісних двомоторних пікіруючих бомбардувальників ПЕ-2. Раскова разом з усіма освоювала нову техніку, вчилася їх пілотувати. Одночасно йшло формування полку винищувачів. По закінченню формування і підготовки її на чолі БАП направили на Сталінградський фронт в 8 повітряну армію.

Орлиці гинуть в небі…

На жаль, захистити Батьківщину своїми силами їй так і не вдалося. На проміжному аеродромі екіпаж Раскової застала негода. Рясний снігопад завалив літаки до самих площин. Протягом тижня вони розчищали злітні смуги і літаки від снігу, а коли небо прояснилося вилетіли до місця дислокації. У складних погодних умовах літак командира полку зазнав аварії. Весь екіпаж загинув. Це сталося 4 січня 1943 року. Майору Марині Михайлівні Раскової було тільки 30 років!
Урна з прахом Марини Раскової з військовими почестями похована в Кремлівській стіні на Красній площі. За час служби вона двічі була нагороджена Орденами Леніна та орденом Вітчизняної війни I ступеня. Її справу було продовжено бойовими подругами і ученицями. Її ім'ям були названі: 125 гвардійський авіаполк, вулиці в багатьох містах Радянського Союзу, площа в Москві, Тамбовське вище військове авіаційне училище, школи, теплохід. Опублікована її книга «Записки штурмана»