210 років з народження Євгена Гребінки
Євген Гребінка народився у лютому 1812 року та прожив 36 років. Майже половину життя займався літературною діяльністю. За 15 років надрукував понад 50 повістей, романів та оповідань. За рішенням ЮНЕСКО, день народження Євгена Гребінки визнано знаменною датою. Його спадщина не тільки документ минулого – вона й нині несе людям світло гуманізму. До дня народження письменника ми підготували цікаві факти з життя і творчості літератора.
Війна надихнула на створення перших творів
Євген Павлович Гребінка народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту. Батько письменника був штаб-ротмістром, учасником війни 1812 року. Початкову освіту хлопець здобував вдома. З 1825 навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де й почав писати вірші.
Був перекладачем Олександра Пушкіна
1829 року розпочав перекладати українською поему Олександра Пушкіна «Полтава». Разом з товаришами-гімназистами створював студентську бібліотеку, видавав рукописні журнали «Аматузія» та «Пафія».
Особиста драма
1831 року, після закінчення гімназії, Євген Гребінка повернувся додому. У цей час пережив особисту драму через любов до сестри товариша з гімназії. Описав її у «Записках студента». Цього ж року на сторінках «Украинского альманаха» в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший друкований твір «Рогдаев пир».
Переїзд до Петербурга
1834 року Євген Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Писав батькам: «Тіло моє було в столиці, а душа далеко − в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка».
Знайомство з Тарасом Шевченком
У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. Євген Павлович підтримував Шевченка матеріально, допомагав із самоосвітою, долучився до викупу поета з кріпацтва. До того ж у 1843 році він супроводжував Шевченка у подорожі рідною землею після 14-річної розлуки з Україною.
Поговорюють, що натхненням для образів і деталей у своїх ранніх творах Шевченко завдячує саме українським творам Гребінки. Нарешті у своєму останньому прижиттєвому виданні роману «Чайковський» Гребінка залишив епіграфи, якими були уривки з віршів Шевченка, який на той час був засуджений режимом царя Миколи І.
Також завдяки ініціативі Гребінки у 1840 році вийшло перше видання «Кобзаря». Загалом, саме Гребінка на своїх домашніх літературних вечорах познайомив Тараса Шевченка з представниками інтелектуальної еліти, які пізніше зіграли неабияку роль у звільненні поета з кріпацтва.
Писав і російською мовою
Попри те, що значну частину прозових і поетичних творів Гребінка писав російською (що неодноразово відзначалося радянською критикою, нібито підтверджуючи прагнення українських письменників бути частиною загальноросійського літературного процесу) – можна сказати, що в письменника відбувалася внутрішня боротьба між «малоросом» та «свідомим українцем».
До прикладу, свої перші твори Євген Гребінка підписував як «Е. Гребинкин», але незабаром повернувся до справжнього українського прізвища. До того ж у 1840 році, в листі до одного з друзів, Євген Гребінка писав: «Я теперь едва поднялся на ноги и сегодня же уезжаю в Малороссию, чтобы не умереть между кацапами...».
Українською мовою усі твори Євгена Гребінки вперше опублікували 1878 року. Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 року у Санкт-Петербурзі. Його прах перевезли і поховали на батьківщині – біля хутора Убіжище.