ua
ua ru
Переяславська рада 1654 року: причини, підсумки, наслідки
Історична пам'ять
18 січня 2022
2 Коментаря

Переяславська рада – найважливіша подія в історії Росії та України, що сталася в Переяславлі, столиці Переяславського князівства. Там зібралися представники козаків Запоріжжя та інші українці під проводом Зіновія Богдана Михайловича Хмельницького (1596-1657). Сьогодні це місто обласного значення.

Богдан Хмельницький був видатним полководцем, державним і політичним діячем, гетьманом Війська Запорозького. Очолив повстання козаків, результатом якого стало остаточне відділення Запорозької Січі з Лівобережною Україною та Києвом від Речі Посполитої та входження їх у Руське царство.

Причини, що призвели до події

У 1-й половині 17-го століття землі України були частинами різних держав. Серед них Польща, Угорщина, Османська імперія і Росія. Найбільша частина належала Речі Посполитій. Український народ вів боротьбу проти засилля польської шляхти, яка в 1648-1654 роках перетворилася на справжню війну. Визвольний рух очолив Богдан Хмельницький.

У цей період гетьманський уряд вибудовував дипломатичні відносини з безліччю держав, зокрема укладав союзи військово-політичного характеру, наприклад, з Туреччиною, кримським ханом, Москвою, Молдавією.

Під кінець шостого року війни було спустошено багато областей України. Зради Кримського ханства і ненадійність інших союзників підштовхували Гетьмана на те, щоб підтримувати тісні контакти з Москвою. При цьому остання мала велику зацікавленість у зростанні впливу на Україну.

Рішення Земського собору

Гетьман Хмельницький неодноразово звертався до Олексія Михайловича, тодішнього російського государя, з проханням прийняти в підданство Запорізьке Військо.

У 1653 році, восени, в Москві відбувся Земський собор, який прийняв рішення: включити до складу Московського царства лівобережні території Дніпра. У жовтні в Переяславль виїхало посольство, очолюваного боярином Бутурліним, і прибуло туди на початку січня 1654 року.

Таємний і генеральний поради

Вранці 18 січня 1654 року в Переяславлі почалася таємна рада старшин запорізьких козаків, а вдень того ж числа – і Генеральна військова рада. В останньому брали участь представники 14 полків з 17. Йдеться, зокрема, про Київське, Чернігівське, Брацлавське.

Після того як гетьман зачитав царську грамоту, посли зі старшинами вирушили в Успенський собор, де духовенство залучалося до складання присяги. Богдан Хмельницький побажав, щоб від імені московського царя першими присягнули посли.

Але Василь Бутурлін висловив відмову, пояснивши його тим, що цар не повинен присягати власним підданим. Після цього присягу принесли козаки в кількості 284 осіб. Гетьману від імені Олексія Михайловича вручили вірчу грамоту разом зі знаками гетьманської влади – хоругвою, булавою і шапкою.

Відкрита рада

Після цього у другій годині дня український гетьман велів скликати загальний збір биттям барабанів. Таким чином, точна дата Переяславської ради за новим стилем - 18 січня 1654 року, в старому літочисленні це 8 січня. Від звичайних рад, які проводилися старшинами або всім військом, ця була «явною всьому народу», тобто відкритою для нього.

Участь у ній взяли прибували звідусіль люди. Йдеться про козаків, селян, ремісників, міську бідноту, купців, козацьких старшин, духовенство, дрібну українську шляхту.

Відкриваючи збори, Богдан Хмельницький виголосив промову, адресовану народу. Він говорив про кровопролитні війни, які протягом шести років розоряли українські землі. А також описав важке становище народів, що потрапили під турецьке ярмо, і страждання людей, заподіяні татарськими набігами і владою польських поневолювачів.

Закінчуючи свою промову, Хмельницький повідомив, що царем Олексієм Михайловичем до українців було відправлено посольство, яке передало заклик об'єднатися з братнім російським народом. Цей заклик оголосив і сам гетьман, збори зустріло його вигуком: «Щоб есми навіки всі єдині були!».

Складання присяги на вірність гетьману і царю

Після проведення Переяславської ради 1654 року, в лютому, з вищих козацьких старшин було сформовано посольство для ведення переговорів щодо умов приєднання України до Росії. В їх результаті були оформлені так звані статті Богдана Хмельницького і жалувані грамоти російського уряду.

У 177 українських селищах і містах побували службовці московського посольства, приймаючи присягу на вірність російському царю від населення. За наявними даними, її дали майже 128 тисяч осіб чоловічої статі, при цьому ні від селян, ні від жінок цього не було потрібно.

Рішення Переяславської ради 1654 року в ту ж годину призвело до війни з Річчю Посполитою. Війна тривала до 1667 року, а потім послідувало Андрусівське перемир'я. За його підсумками частина населення Речі Посполитої, яка сповідувала православ'я, була приєднана до Російського царства, змогла позбутися релігійного і національного гноблення з боку польської влади.

Поляки відмовилися від Чернігова і Смоленська, визнавши Лівобережну Україну російським володінням. Київ передавався Росії лише на два роки, але згодом росіянам вдалося утримати його за собою. Це було закріплено в «вічному мирі» – договорі 1686 року.

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
2 Коментаря
Коментарі (2)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Ігор
18.01.2022

Дуже цікава стаття!

Mykola
18.01.2022

Вітаємо!

Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+