Вітаємо з Новим 2022 роком!

Шановні читачі, наші любі друзі! Регіональна громадська організація «Українська громада Криму» та редакція інформаційного агентства «Крим сьогодні» від усього серця вітає вас з прийдешнім 2022 роком!

Ми щиро дякуємо кожному з вас за те, що ви залишаєтеся поряд з нами! Ми бачимо із яким захватом ви читаєте наші журнали «Крим сьогодні», газету «Кримський вісник» та новини на порталі «Переяславська рада 2.0».

Нехай 2021-й — хоч і нелегкий та все ж щедрий на різноманітні події рік — відходить в історію, а 2022-й допоможе нам усім віднайти той баланс, який сприятиме процвітанню Республіці Крим, Росії та нашій громаді! Життя вносить свої корективи в наші з вами задуми, проте сподіваємося, що ті плани, які ми визначили на 2022-й рік, вдасться реалізувати.

У редакційному портфелі агентства «Крим Сьогодні» — цікаві матеріали, які будуть опубліковані вже у наступному році. Пам’ятайте, ми завжди поруч!

На честь нового року, ми розповімо вам про те, як казково зустрічали прийдешній рік наші предки українці. У світогляді наших предків Новий рік, як межа, що відокремлює старе від нового, вмираюче від ще ненародженого, вважався своєрідним порталом у майбутнє. Від поведінки людини напередодні свята, її слів та моральності вчинків, від обрядових дій залежало життя у наступному році. З часом переважна більшість населення забула традиції предків. За останні двадцять років у святкову культуру українців увійшли окремі елементи масової культури, обрядовості західноєвропейських і східних народів. Та навіть сьогодні, коли головними учасниками новорічних святкувань стали телевізор, спиртні напої та наїдки, українці все одно намагаються додати до новорічного застілля певні ритуали.

Вилучення сакрального, духовного зі сфери сучасної святково-обрядової культури в Україні перетворює їх на низку видовищ, розваг, що змінюються у календарній послідовності, залишаючи своїм учасникам лише синдром святкової втоми. Можливо, варто знову згадати про історію та походження свят, народні традиції їх відзначення?

Як українці зустрічали Новий рік

З-поміж багатьох сучасних свят Новий рік є найулюбленішим. Можливо, тому що обіцяє зустріч із чимось таємничим, дає надію, що прийдешній час буде кращим, ніж минулий.

Новий рік наші предки зустрічали у гарно прибраній оселі, з ялинкою чи дідухом в залежності від статків господарів. Новий час, що мав наступити після свята, творився за участі самих людей, адже від їх поведінки у минулому році залежала доля майбутнього. До свята готували не лише страви та напої, але й душу та тіло – молитвою та сорокаденним постом. Вечір напередодні Нового року мав назву «щедрий», «багатий». М’ясо і ковбаси, холодець і тушкована капуста, печеня, смажена риба, налисники – чого тільки не було на святковому столі. Обов’язково у цей вечір крім куті готували пироги. Господар дому ховався за мискою з пирогами і бажав, щоб і наступного року родина мала таку саму гору пирогів.

Православна церква шанує у передвечір Нового року святу Меланію Римлянку, а 1 січня за старим стилем – пам’ять святого Василія Великого. За іменами святих ці дні отримали назву «Маланки» та «Василя». На Бойківщині до свята навіть випікали спеціальні хліби – «Василі». Повсюди на Україні побутував звичай вітати тезок святого.

Від хати до хати ходили щедрувальники (колись це були гурти дорослих чоловіків), вони обходити з піснями село та громадські посіви – на добрий врожай. Щоб родила нива, проводили по ній, ще засніженій, символічну борозну і засівали зерном. У перший день Нового року засівали і в кожній хаті. Популярними були народні новорічні вистави «Коза» та «Маланка», участь у яких брали переважно чоловіки. Козу – тварину, що вважалася символом плодючості, зображав парубок у вивернутому кожусі з дерев'яним макетом голови тварини. У виставі були також присутні: Дід, Баба, Лікар, Солдат, Єврей, Циган, Турок, Гончар та інші персонажі, які розігрували жанрові сценки. Роль Маланки – недоладної господині, котра не вміє нічого робити, так само виконував парубок, переодягнений у жіночий одяг. Перший день Нового року вважався сприятливим для початку важливих справ, надавали також значення тому, хто першим увійде до хати. Вважалося, що першим має зайти чоловік, такий звичай мав назву «полазник».

Вітаємо з Новим роком! Новий рік – свято, яке оповите яскравими емоціями, тож мрійте і ваші мрії обов’язково збудяться!

Щастя, здоров’я, оптимізму і витримки!

Гарних свят!