ua
ua ru
Вчені знайшли могилу Богдана Хмельницького
Не політика
2 липня 2019
1 Коментар

Українські вчені знайшли під церквою в селі Суботів підземний об’єкт, за всіма ознаками схожий на склеп. Фахівці припускають, що це поховання гетьмана Богдана Хмельницького, яке шукали понад 300 років.

Могилу, яку шукали кілька століть, знайшли у Свято-Іллінській церкві. Археологи зазначили, що під час робіт в церкві застосовували один з найпоширеніших і перевірених у світовій практиці геофізичних методів — високочастотне електромагнітне зондування або георадарний метод. За допомогою 4 георадарів, у яких різна робоча частота, фахівці обстежили простір під підлогою церкви.

«Раніше не було можливості досліджувати підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його. За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії в центральній частині церкви. Її геометрія і розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту , схожому на склеп», – розповіли археологи.

Вчені впевнені, що нові дані про поховання Хмельницького можуть поміняти загальноприйняту версію його смерті та розкрити головну інтригу кількох століть.

«На нас чекає низка приголомшливих сенсацій», – резюмували дослідники.

Згідно з офіційною версією, Хмельницький помер 27 липня 1657 року в тодішній столиці Української держави — Чигирині. Поховали гетьмана в родовому маєтку в Суботові, в склепі Іллінської церкви 25 серпня. Однак згодом з’явилася версія про знищення могили Хмельницького польськими військами в 1664 році.

Якщо буде доведено справжність склепу Хмельницького, вчені нарешті отримають першу могилу українського гетьмана.

Нагадаємо, обрання Хмельницького гетьманом стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських земель.

Чому тіло Хмельницького більше як місяць не ховали

Згідно з офіційною версією, Хмельницький помер 27 липня 1657 року в тогочасній столиці молодої Української держави – Чигирині. А поховали гетьмана в родовому помісті, у Суботові, у склепі Іллінської церкви 25 серпня.

«Інтрига навколо місця поховання Богдана Хмельницького полягає в тому, що на початку XVIII століття у кількох тогочасних історичних творах – Літописі Григорія Граб’янки та Чернігівському літописі – було записано, що під час завоювання України польськими військами 1664 року тіло Богдана підступно викинули з гробниці на попелище за наказом коронного гетьмана Стефана Чернецького», – розповів доктор історичних наук Тарас Чухліб.

За словами історика, Григорій Граб’янка та невідомий чернігівський літописець описували цю подію майже через півстоліття, а отже, не були очевидцями! Та й сам Чернецький у своїх звітах королеві нічого не писав про знищення поховання Богдана Хмельницького. Аби вдатися до такого вандалізму, яке літописці приписують Чернецькому, треба було мати особливу образу, але в Чернецького, як свідчать історичні факти, її не було.

І хоча тогочасні оригінальні історичні джерела не підтвердили, саме версія про помсту Чернецького стала найпоширенішою. А неспроможність віднайти могилу Хмельницького її лише підсилювала.

Ще одна інтрига була пов’язана з тілом вже померлого гетьмана, якого більше як місяць не ховали. Тарас Чухліб каже, що до цього причетний Іван Виговський, який мріяв про гетьманську булаву.

«Загальновідомо, що Богдан заповів, щоб після його смерті гетьманував його молодший син Юрій! Ба більше, ще за життя Хмельницького, козацька рада у квітні 1657 року вручила булаву Юрію Хмельницькому, який автоматично після смерті батька й став гетьманом. Однак Іван Виговський затягує з похоронами. І в цей час активно переконує козацьку старшину, полковників та сотників, що Юрась замолодий для гетьманської булави. Що, зрештою йому вдалося. Тож після урочистих поховань Хмельницького, козацька рада таки призначила на гетьманство Виговського, зробила його також опікуном Юрія Хмельницького, «поки не возмужає», – розповів Тарас Чухліб. Тривале тримання тіла Хмельницького також породило низку версій. Найпоширеніша – оточення гетьмана готувало склеп, а це вимагало часу. А історичний факт про невеликий підрозділ найманих для охорони турків-яничарів, які більше від місяця, до дня поховання, охороняли Суботів, цю версію лише вкорінив. Мовляв, зважаючи на складну політичну ситуацію, охороняли, аби вороги не викрали тіло.

На думку ж Тараса Чухліба, відомо, що турки, які охороняли Суботів, взяли участь у битві українців з поляками під Батогом 1652 року та в поході корпусу козацького полковника Антона Ждановича до Польщі в 1657 році. Можливо, що саме цим професійним воїнам Османської імперії доручали стежити за порядком під час сумних урочистостей у Суботові. Адже на похорон фундатора Української козацької держави з’їхалося багато людей, – наголосив Чухліб.

 

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1 Коментар
Коментарі (1)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити
Вася
30.07.2019

Неоднозначная личность

Зворотний зв'язок
Информационное агентство "Крым сегодня", регистрация Роскомнадзора - ИА №ФС 77-78535 от 29 июня 2020 года
Главный редактор - Анастасия Сергеевна Гридчина
г. Симферополь, ул. Самокиша, 30
+7 (978) 924-77-17
16+