Юхим Мойсейович Фомін - Безсмертний герой Брестської фортеці
22 червня о 3:15 (4:15 за радянським «декретним» часом) по фортеці було відкрито ураганний артилерійський вогонь, що застав гарнізон зненацька. В результаті були знищені склади, пошкоджений водопровід (зі слів тих, хто залишився живим під час захисту фортеці, вода у водопроводі була відсутня ще за два дні до штурму), перервано зв'язок, завдано серйозних пошкоджень гарнізону. В 3:23 почався штурм. Безпосередньо на фортецю наступали до півтори тисячі чоловік піхоти з трьох батальйонів 45-ї піхотної дивізії. Несподіванка атаки призвела до того, що єдиного скоординованого опору гарнізон надати не зміг і був розбитий на кілька окремих осередків. Штурмові загони першої хвилі німців, які наступали на фортецю, пройшли до Північних воріт Кобринського укріплення не зустрівши опору. Однак другу хвилю зустріли бійці, що перейшли до контрнаступу. Таким чином, нападники були поділені і частково знищені. Сильний опір вони зустріли на Волинському і, особливо, на Кобринському зміцненні, де доходило до штикованих атак.
Одним із захисників фортеці був і Юхим Фомін. 26 червня 2019 року настала вже 78 річниця з моменту смерті героя, який ціною свого життя хотів захистити ввірених йому людей і свою Батьківщину
«Мені запам'яталися акуратність і вимогливість батька до себе. Він завжди був підтягнутий, за формою одягнений і поголений. Разом із тим не був сухим, черствим педантом. Його відрізняла життєлюбність. Принагідно жартував і сміявся, захоплювався грою в шахи, яку називав "бойовою підготовкою", радів новій книзі, кінофільму, гарній пісні», - згадує син героя Юрій Фомін.
У 1932 році Юрій за партійною мобілізацією направлений до партійно-політичної роботи в РСЧА (Робіітничо-Селяянська Червоона Армія). Тут він став секретарем комсомольської організації зенітного полку, політруком роти, а після і військовим комісаром полку.
Щоб досконало оволодіти ратною справою Фомін закінчив курси політуправління Харківського військового округу. За відмінне навчання та активну громадську роботу отримав подяку від командування, а від політуправління - іменний годинник з написом: «За особливі успіхи оволодіння більшовизмом».
24 червня Е.М. Фомін увійшов до складу штабу оборони, ставши заступником командира зведеної групи капітана І.М. Зубачева. У Наказі № 1 було записано, що обстановка, яка створилася, вимагає організації єдиного керівництва оборони фортеці для подальшої боротьби із противником. З цього дня на плечі керівників оборони лягла велика відповідальність за долю обложеної Цитаделі, за долі воїнів, жінок і дітей.
Комісара Фоміна завжди бачили там, де було небезпечніше. Він водив бійців до атаки, підбадьорював поранених, дбав про них. Його спокій, самовідданість і хоробрість піднімали бойовий дух бійців.
26 червня важко поранений Фомін був схоплений гітлерівцями. У полоні він був виданий зрадником і розстріляний імовірно у Холмських воріт фортеці.
Юрій Фомін згадує, що про долю батька рідні дізналися не відразу: «Ніяких відомостей про долю батька не було, хоча мама посилала запити про нього, куди тільки можна. Пізніше, вже в 1942 році, надіслали повідомлення, що він числиться зниклим без вісти з вересня 1941 року. Це формувало надію, що батько все ж вирвався з Бреста, а що далі - невідомо. Але ми були впевнені: незабаром дізнаємося про долю батька. Не такою він був людиною, щоб пропасти безслідно». На місці його загибелі встановлено меморіальну дошку.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 січня 1957 року Е.М.Фомін нагороджений орденом Леніна посмертно.
У Сімферополі на пам'ять про безстрашного захисника Брестської фортеці також встановили меморіальну дошку. Вона розташована на стіні будинку, в якому проживав організатор оборони Бресту. Дошку встановили на стіні будинку №22 по вулиці Горького, в якому Е. Фомін жив в 1937-38 роках, коли був інструктором політвідділу 3-й стрілецької дивізії і комісаром 9-го стрілецького полку. Щороку в річницю смерті Юхима Фоміна Українська, Російська та Білоруська громади Криму покладають квіти на честь героя подвиг якого живе й зараз.
