Za Победу

Антон Сироткін: "Крим завжди був, є і залишиться російським регіоном"

15 березня 2019
Антон Сироткін: "Крим завжди був, є і залишиться російським регіоном"

Фото зі сторінки Facebook  А.Сироткін 

Наша редакція продовжує знайомити читачів з активними учасниками Кримської весни 2014 року.  Антон Вікторович Сироткін - громадський діяч, політик. Він очолював кілька козацьких товариств. З листопада 2018 року отаман Об'єднаного Козачого Чорноморського війська. Помічник Голови Республіки Крим. З 2005 року член «Руської громади Криму», потім і партії «Руська єдність». Від цієї політичної партії виступав депутатом центральної районної ради Сімферополя. Активний учасник  Кримської весни. З 2014 року член партії «Єдина Росія». Співзасновник, член регіонального штабу і заступник голови ревізійної комісії Загальноросійського народного фронту. 

 

 Чому ви стали прихильником повернення Криму до Росії?

Так вирішила історія. Крим завжди був, є і залишиться російським регіоном. Так було століттями. Я людина руська, в мені тече руська кров, тому рішення було вже вирішеним заздалегідь. Активні дії стали актуальними після неминучості, перед якою нас поставила українська влада. Руському миру, фактично, був поставлений ультиматум: або ми насильно українізуємо і відмовляємося від усіх наших культурних цінностей, які мають історичні корені, або ми фізично знищуємо тих, хто знищує. Про це говорили привселюдно, це ніяк не камуфлювали. Вони самі спровокували нас до дій. Хто дозволить образити свою сім'ю, поглумитися над усіма рідними цінностями?

Як формувалися роти народного ополчення?

Якщо я не помиляюся, ще в період з 8 по 20 лютого 2014 року, «Російська громада Криму» заявляла в соціальних мережах про мобілізацію. Ми вже тоді, в січні, бачили відгуки та бажання кримчан вступити до ополчення для захисту наших інтересів, захисту Кримської землі. А події 23-го лютого, це втілення того, що «кипіло і вирувало» в суспільстві. Люди шукали ту опору, ту точку тяжіння, до якої необхідно приєднатися, як до організованої групи опору. Цією опорою громадянам слугувала партія «Руська єдність», яка на той момент взяла на себе всю повноту відповідальності, заявила про те, що кримчани не будуть просто спостерігати, як їх будуть знищувати, як тут буде бій. Тому 23 лютого була відправна точка, коли кримчани були підготовлені, ми зрозуміли, що є сила, яка врятує нас. Тоді все вийшли на площу, і ми бачимо сьогодні, що в нас все вийшло. 

Фото зі сторінки Facebook  А.Сироткін  

Розкажіть про роль козацтва в Кримській весні?

Козаки – це та сила, яка протягом багатьох довгих років, ще, перебуваючи в складі України, вела активну діяльність, захищаючи наші православні та культурні цінності. Підтвердження тому є цілий ряд яскравих подій, починаючи з 90-х років, коли визначався статус Автономної Республіки Крим. Наступні «нульові роки», коли змінювалися режими, пріоритети, вектор відносин з Росією. Коли ми чітко бачили, що ведеться спланована робота на підтримку радикально налаштованого крила кримсько-татарського населення, яке об'єднувалося в незаконне формування Меджліс (Меджеліс оголошена в Росії екстремістською організацією, заборонена в РФ) . Вони вели тут активну діяльність за підтримки турецької влади, відповідно відправлялися бойовики на підготовку в Сирії. Ми неодноразово говорили про це на прес-конференціях, але, на жаль, на це все дивилися крізь пальці, навіть з повним розумінням, адже це була їх головна ідея - підготувати бойовиків та за нагоди «підірвати» ситуацію. У 2010 році козаки, намагалися поставити поклінний хрест на в'їзді до Феодосії. Тоді влада «кинула» туди спецпідрозділ Беркут, що призвело до масового кровопролиття, причому Беркут був не наш, кримчани не пішли б проти козаків, це були приїжджі. Влада нічого не хотіла чути. Слава Богу, що все вийшло так, як вийшло. В іншому випадку, ми знаємо, що могло трапитися. 

Що ви відчували, коли основна мета Кримської весни була досягнена і Крим, нарешті, увійшов до складу РФ?

Я навіть не знаю, як описати ті почуття, що відчував тоді. Просто з завмиранням серця і з хвилюванням я дивився по телевізору підписання договору про входження Криму до складу Російської Федерації. Вся картинка попередніх десятиліть пронеслася перед очима. Прийшло усвідомлення спокою. Нарешті можна повісити шашку на цвях і взятися за вила, за серп, трактор, щоб почати обробляти те, що останнім часом вбивали і грабували.

 

Фото зі сторінки Facebook  А.Сироткін   

Як живе козацтво зараз? Які цілі ви ставите перед собою?

Цілі для нас в Російській Федерації добре прописані, вони регламентовані чинним законодавством, чого не було при Україні. Ми маємо закон «Про державну службу російського козацтва». Ми маємо ряд указів, нормативно-правових актів президента та уряду. Є закон Республіки Крим «Про взаємодію органів державної влади Республіки Крим та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень в Республіці Крим з козацькими товариствами», тому завдання зрозумілі. Ми хочемо відновити традиційний уклад життя, розвинути культуру козаків, є завдання несення державної служби. Відповідно до «Закону про державну службу російського козацтва» є 14 форм несення служби, для території Криму актуальна охорона лісів і тваринного світу, сприяння з військкоматами з допризовної підготовки і обліку козаків, взаємодія МНС, охорона державного кордону. У перспективі ми повинні виконати основне завдання, яке стоїть перед нами - повернути козакам можливість ведення традиційного укладу життя. Що ми маємо на увазі: створення місць компактного проживання (з цього приводу з главою Республіки проведені переговори), тобто, повноцінні хутора і станиці, створення етнокультурних центрів і хуторів, для створення туристичних маршрутів. Тут дуже багато цікавих думок, які можуть бути реалізовані. Ми проводимо польові збори для дітей, ми проводимо фестивалі козацької культури, ми відкриваємо козачі кадетські класи, на сьогоднішній день у нас їх 10 на території Республіки. Ми маємо доручення Глави Республіки про створення Державного козачого кадетського корпусу, як наслідок ми плануємо вийти на безперервне козацьке освіту. Роботи непочатий край. Ми стоїмо сьогодні на стадії дійсного практичного відродження козацтва. Раніше, такої можливості у нас не було. 

Чи задоволені ви тим, як розвивається Республіка? Які цілі стоять в майбутньому?

Безумовно, Республіка розвивається семимильними кроками. Такого розвитку, капіталовкладення я не пригадаю за все своє життя. Напевно, старше покоління пам'ятає, тому, що тоді, в Радянському Союзі, ще були певні кошти для розвитку. Згодом, після розпаду і передачі Криму, все вилучалося і обставлялося парканами. Багато землі пішло до приватної власності олігархам.

За ці п'ять років ми бачимо капітальну модернізацію структури півострова, отримання власного енергетичного потенціалу, якого нам вистачить на роки вперед. Йде розвиток сільського господарства, інфраструктури населених пунктів, індустріальний розвиток. Наша економіка почала одужувати. Міста перестали бути «ринками з продажу чебуреків», міста потихеньку звільняються від тієї корости, якою обросли.

Це не бачить тільки той, хто не хоче бачити позитиву. Безумовно, проблем багато, ще не на один рік. Але те, що відбувається сьогодні, це, безумовно, успіх, це перемога. Такі темпи розвитку не має жоден суб'єкт Російської Федерації. Хочу подякувати керівництву країни за те, що дають нам таку можливість. Крим – це перлина, яку не можна залишати в тому стані, в якому ми перейшли до складу Російської Федерації. Тому я на 200% впевнений, що у Криму має неймовірні  перспективи. 

Чи вірите ви в об’єднання слов'ян? Чи вдасться примирити два братніх народи – росіян та українців?

Я ніколи не відділяв українців від росіян. Це наш братній народ, який я дуже люблю. Мої близькі родичі, маминою лінією, запорізькі козаки! Я не допускаю методик захоплення влади шляхом переворотів, знищення населення шляхом каральних операцій «АТО». Цю владу ніхто не обирав. Їх потрібно відлучити від влади, щоб вони не мали змого вносити смуту серед братніх народів. Ніхто ніколи не зможе штучно поділити нас!

Фото зі сторінки Facebook  А.Сироткін   

 

 

Позиція редакції може бути оголошена тільки головним редактором. Думка авторів та запрошених гостей може відрізнятись від позиції нашої редакції.
1932 Перегляду
0 Коментарів
Коментарі (0)
Залишити коментар
Iм'я
Коментар
Захисний код
Оновити